"Майстер літературного портрету: Андре Моруа - 135"

  Французький письменник,  визнаний неперевершеним майстром написання біографій знаменитих людей в формі роману Андре Моруа мав від народження спарвжнє ім'я -  Еміль Саломон Вільгельм Ерзог. 

 Моруа з'явився на світ в Ельфебі , містечку неподалік від Руану, 26 липня 1885 року. Його батьками були заможні  ельзаські євреї, що прийняли католицьке віросповідання. Успішно завершивши навчання в ліцеї,  Андре Моруа   складає  вступні  екзамени  в Канський університет. Практично одночасно починається його трудовий шлях: юнак влаштовується на батьківську суконну  фабрику і працює там адміністратором протягом восьми років.

   Перша  дружина письменника Жанна-Марія Ванда де Шімкевіч вчилася в Оксфорді. Вони познайомилися в Женеві. «Я не міг відірвати очей від несподіваного бачення, яке виявилося втіленням моїх  заповітних бажань ... » - писав Моруа.  Дівчина була дуже юна та бесприданниця. Тільки через три роки Андре вдалося залагодити з рідними майбутній шлюб. Вони одружилися в 1912 році. В шлюбі у них народилося троє дітей: дочка Мішель (майбутня письменниця М. Моруа) і сини Жеральд і Олів'є.

 "Щасливий шлюб - це довга розмова, яка завжди здається занадто короткою"(А. Моруа). У романтичній фантастичній повісті «Зважуючи душі» Моруа в портреті героїні  «майже ангельської краси »  опише свою першу дружину.

   
  Коли вибухнула Перша світова війна, Андре Моруа брав участь у військових діях в якості офіцера зв'язку та військового перекладача. Враження, отримані на війні, допомогли Моруа спробувати себе на літературному терені і стали основою для його першого роману - «Мовчазний полковник Брамбл». Після його видання в 1918 році  Моруа дізнається, що таке успіх, а його популярність відразу вийшла за межі рідної країни, твір тепло приймали в Великобританії і Америці.

Після закінчення війни Андре Моруа працював в редакції журналу «Круа-де-фе». Натхненний успіхом першого роману, письменник-початківець мріяв не про кар’єру журналіста, а про професійне заняття літературою. Уже в 1921 році побачив світ його новий роман «Речі доктора О'Греді».
  Коли помер батько, Моруа, продавши виробництво, з 1925 року віддав всі сили створенню літературних творів. Протягом десяти років була написана трилогія про життя знаменитих англійських представників романтизму - Шеллі, Дізраелі і Байрона. Написав він і ряд інших романів. 23 червня 1938 року відбувається знаменна подія в житті Моруа: за літературні заслуги він був обраний до Французької академії.

  Другий раз письменник одружився на Сімоне де Кайаве. Згодом, в свїх мемуарах він напише: «Про Сімоне де Кайаве я не знав майже нічого .., але молода жінка, яку в дитинстві водив по паризьким музеям Анатоль Франс і в яку кількома роками пізніше закохався Марсель Пруст, була для мене овіяна чарівним ореолом ...»
  В 1943 році Андре Моруа їде до Північної Африки, а повернувшись через три роки на батьківщину пише книгу «У пошуках Марселя Пруста» та збірку новел.
  Письменник творив до глибокої старості. У рік 80-річного ювілею їм був написаний роман, який став в низці біографічних творів останнім - «Прометей, або Життя Бальзака».
  Андре Моруа писав не тільки біографії великих людей, але й фантастичні новели, психологічні розповіді, романи, філософські есе, історичні праці, науково-популярні твори.
  Смерть наздогнала Андре Моруа в його власному будинку, розташованому в одному з передмість Парижа, 9 жовтня 1967 року.