WE ARE TOGETHER

Веселе і водночас страшне свято Хелловін виникло в американській культурі, але стало популярним у всьому світі. Свято гарбузів, цукерок, костюмів і страшних історій традиційно відзначається щорічно в кінці жовтня. Ця дата пояснюється тим, що стародавні кельти починали відлік року з листопада, і ніч з 31 жовтня на 1 листопада була переломом року, коли, за уявленнями кельтів, відкриваються невидимі "двері" між світом мертвих і нашим світом. На свято традиційно вбираються в страшні костюми і вирізають гримаси на гарбузах. І все це для того, щоб відвести від себе злих духів. В Україні Хелловін особливо популярне серед дітей та молоді. Для шанувальників цього свята в бібліотеці були проведенні уроки творчості.

Здавна в українських родинах була чудова звичка – читати вголос. Таке сімейне читання об’єднувало родину. Батьки починали знайомити своїх дітей з книгою вже з перших років життя, вчили їх спочатку слухати книгу, запам’ятовувати, переживати за улюбленими героями. Запрошуємо вас прослухати українську народну казку "Як цап хизувався перед бараном".

Безпека життя завжди стоїть на першому місті кожної людини. Вже понад вісім місяців йде війна на Україні і зростає небезпека застосування хімічної та бактеріологічної зброї. Тому практична підготовка кожного до забезпечення здорових та безпечних умов важлива. Саме цьому був призначений тренінг по хімічній безпеці департаменту суспільних комунікацій.

  Благодійність не тільки допомагає тим, хто її потребує, а й приносить задоволення тим, хто нею займається. Сьогодні, як ніколи, необхідна підтримка сімей з особливими дітьми та дітей з малозабезпечених родин. Бо не буває чужих дітей, є тільки маленькі люди, які потребують захисту дорослих. Благодійна організація "Дорогою добра" (керівник Козуб Л.В.) постійно опікується цією групою сімей. Працівники бібліотеки теж прийняли участь у наданні гуманітарної допомоги для родин мікрорайону.

  Біляшівський Микола Федорович - археолог та етнограф, відданий музейній справі вчений. Його наукові праці присвячено дослідженню археологічних пам'яток різних епох, історії запорозького козацтва, нумізматиці. Він народився 24 жовтня 1867 року в м. Умані у сім’ї свяще­ника. Археологія, народознавство цікавили його ще під час навчання у Київській гімназії, вже тоді він почав акти­вно збирати пам’ятки старовини для Київського церковно-архео­логічного музею. Як науковець формувався під впливом відомих учених, музеєзнавців, краєзнавців: М. Петрова, В. Антоновича, А. Прахова, К. Болсуновського. Він брав участь у підготовці та про­веденні кількох  археологічних з’їздів. У 1899 — 1905 роках М. Біляшівський власним коштом видає додаток до журналу «Киевская старина». Становлення музейної справи в Україні, розгортання етногра­фічної наукової роботи тісно пов’язані з ім’ям вченого М. Біляшів­ського, одного із засновників і директора (1902—1923) Київського ху­дожньо-промислового і наукового м

Спочатку робіть,  що потрібно.  Тоді – те, що можливо.  Лиш тоді ви побачите,  що робите неможливе  (святий Франциск Ассізький) Їх біографії та мемуари - то надзвичайна цінність та правдивість. Читаючи такі книги, ми не просто отримуємо задоволення від сюжету (бо оповідь про їх життя і справді захоплює чи не більш, аніж сюжети художніх книг). Ми розуміємо, що це не видумані сюжети і що все це - насправді.   Насправді ці люди, досягнувши успіиху,  не просто здійснили свої мріїї, а й змінили світ на краще.  Пропонуємо вашій увазі добріку біографій, у кожній з яких є безцінний досвід та безліч мотивацій. Майкл А. Кусумано,  Девід Б.  Йоффі. Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Ґейтса, Енді Ґроува та Стіва Джобса (видавництво Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"). Як стають видатними стратегами? Ґейтс, Ґроув і Джобс були першими "бізнес-зірками" в сучасному світі технологій. Аналізуючи їхній тридцятирічний досвід управління компаніями сукупною вар

  Книга в усі часи була джерелом втіхи та розради. І коли вам захочеться чогось такого, що зігріє вас холодним вечором, чогось легкого, невимушеного та доцільного, то ці книги обов'язково стануть у нагоді.  Попри всі життєві обставини не забуваємо про книжку. Вона дійсно може підтримати та порадити.

  Чарівниця осінь усе змінює навколо. Як усе красиво! Буйство кольорів вражає. І повітря змінилося. Тепер воно наповнене новими осінніми пахощами. Осінь і звучить по особливому. А ще залишаються острівки квітів-хризантеми, астри, жоржини... Осінь навіює надію, бо потім знову настане весна... А ще раніше обов'язково буде наша ПЕРЕМОГА.

 Як багато змісту вкладено в кожен дитячий малюнок. Свої бажання і прагнення миру, потужні літаки та танки, жовто-блакитний прапор та національна символіка - все це привітання нашим захисникам та захисницям з нагоди свята, що увібрало в себе багаті і славні козацькі традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі впродовж всієї багатовікової української історії.  Сьогодні ми, як ніколи, щиро віримо в ЗСУ та у нашу ПЕРЕМОГУ!  

"Незалежно від щільності бою, Не хвилюйся - все буде, як треба. Що б не сталося - знаєм - над нами Ти спокійно триматимеш небо…" (Гліб Бабич) Герої не вмирають. Ті, хто віддав життя за Батьківщину, за знайомих і незнайомих людей. Завдяки таким героям - стоїть Україна. Завдяки таким героям - у нас незламна нація. Завдяки таким героям - ми переможемо!

Напередодні Дня українського козацтва з упевненістю можна сказати, що українських козаків знають у всьому світі. Про них досі пишуть історії, складають пісні. Часи козацтва - це героїчне минуле України. Козацтво зіграло неабияку позитивну роль у формуванні менталітету українців. Ми досі захоплюємося відважністю, героїзмом козаків. І є нам чому повчитися у них. Воїни завжди були нескореними, гордими. А ще це найвірніші друзі. Батьківщина і побратим для козака - понад усе. В той же час це винахідливі але помірковані вояки. Епоха козаків давно минула. Та дух козацтва досі тече в наших жилах. Ми їх нащадки до мозку кісток. Наші сучасники сьогодні яскраво демонструють, що "ми, браття, козацького роду".

"Чорний Ворон. Залишенець" неперевершеного Василя Шкляра вже багато років залишається для мене дійсно національним бестселером! Ця історія крає мені серце ще з 2014 року. Саме тоді я вперше прочитала цей роман. Сьогодні ж, із початком повномаштабної війни та агресії рф проти України, гасло холодноярців "Воля України, або смерть", горить в моєму серці чорно-червоним вогнем. Василь Миколайович багато років працював над цією книгою і вона містить багато історичних фактів. Загалом твір охоплює події між 1920 і 1924-1925 роками. Автор виконав грандіозну роботу, вивчаючи матеріали, відвідуючи історичні місця й людей, які так чи інакше допомагали написанню цієї розповіді. Також в основу роману покладено дійсні історичні документи, зокрема, із розсекречених архівів кдб. Але написано цей історичний роман без академічної нудності, живо та цікаво. Читається легко. Мова - прекрасна, мова зачаровує своєю красою. Основні меседжи роману: Україна. Рідна земля. Боротьба. Воля. Хол

Просто, невимушено та мелодійно Наталія Забіла розмовляє у своїх казках з дітьми. Знаючи їх психологію авторка вміє писати зрозуміло й цікаво, лирично й серйозно, подаючи одночасно потрібну інформацію та виховуючи найкращі людські якості. Художньою логікою доводить, що злу, жорстокості, усякій біді повинен прийти кінець. Про це сьогодні йдеться у казці "Хатинка на ялинці".

Вже восьмий місяць йде війна в Україні... Але до Києва поступово повертаються люди - дорослі та діти... І знову зазвучали дитячі голоси в бібліотеці. Сьогодні, як ніколи потрібна підтримка сімей з особливими дітьми.  Завдяки Центру соціальної допомоги "Дорогою добра" в нашій бібліотеці відбувся майстер-клас по створенню листівок для наших захисників.  

      Дізнатися багато нового та отримати позитивні емоції можна, відвідавши музеї Солом'янського району. Вони утримують високий рейтинг популярності  серед закладів культури цілого  міста.                            Одним із масштабних музеїв району є  Державний музей авіації України  (Жуляни). Це наймолодший і одночасно найбільший історико-технічний музей країни. Він був створений в 2003 році до 100-річчя світової авіації. Музей розмістився на території колишньої навчально-авіаційної бази Національного авіаційного університету, а приписані до неї літаки стали ядром його колекції. Сьогодні в музеї налічується майже 70 літаків і вертольотів. Відвідати музей можна за адресою: вулиця Медова, 1.                         Філіалом  Державного музею авіації України є "Музей НАУ" , що знаходиться у першому корпусі Національного авіаційного університету. Площа експозиції 350 квадратних метрів, розповідає про розвиток самого навчального закладу.    У нашому районі розташований  Пол

  "Требв попити кави" ,  - кажемо ми зранку аби підбадьорити себе на початку  нового дня. "Требв попити кави" ,  - кажемо ми на роботі аби за кавою обговорити з колегами якісь справи. "Требв попити кави" ,  - кажемо ми зустрівши друзів аби просто порозмовляти чи згадати щось (когось) із нашого спільного минулого. "Требв попити кави" ,  - кажемо ми собі аби тихенько посидіти і подумати  про майбутнє... Тож з усією повагою до цього напою  щороку 1  жовтня  усі кавомани відзначають  Міжнародний день кави.   Бо так чи інакше цей напій опосередковано є і нашим другом, і нашим  колегою, і  серцем наших секретів...  Цей підбадьорливий, ароматний, теплий напій занурює нас в солодкі мрії і змушує хоча б на декілька хвилин забути про навколишню реальність. Міжнародний День кави відзначають 1 жовтня тому, що саме у цей період починається збір кавових зерен на плантаціях. Хоча це свято можна було б відзначати й в іншу дату, оскільки цей напій дуже популярни