WE ARE TOGETHER

  Вороний Георгій Феодосійович — великий вчений XIX—XX століття, один з найбільш цитова­них математиків світу, автор шести фундаментальних монографій, передусім із теорії чисел, кожна з яких відкрила нову галузь математичних досліджень.    Георгій Вороний народився 28 квітня 1868 році в с. Журавка (нині — Чернігівсь­ка обл.) в родині відомого своєю просвітницькою діяльністю професора Феодосія Вороного, сучасника й знайомого Та­раса Шевченка. Закінчивши Прилуцьку гімназію, сімнадцятилітній Георгій вступив до Петербурзького університету. Там юний математик виявив блискучі здібності і після закінчення повного курсу навчання (1889) був залишений при університеті для підго­товки до професорського звання.  Після захисту магістерської ди­сертації (1894) призначений професором Варшавського універси­тету. В 1897 році захистив докторську дисертацію, а в 1907 році обра­ний членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.       Головним результатом дисертаційних праць українсь

   Нарешті   відбулася нова зустріч письменниці Олени Муравйової з читачами. У фонді бібліотеки є її твори. Ці книги користуються чималою популярністю, і читачі знову виявили бажання зустрітися з їх автором. Також пані Олена написала книгу "Авантюристи Maid in Ukraine", присвячену долям трьох видатних українців з авантюрним характером, що зробило їхнє життя надзвичайно пригодницьким. А це, в свою чергу, викликало інтерес у студентів факультету краєзнавства Університету 3 віку, які разом з нею ходять на екскурсії Києвом. Вони захотіли познайомитися з літературним талантом свого викладача.   Письменниця розповіла присутнім про свій творчий шлях, свої перші книги, про дослідження з історії Києва, що стали основою її книги "Авантюристи Maid in Ukraine".         Загалом Олена Муравйова - це надзвичайно талановита особистість. Вона - журналіст, письменник, екскурсовод, керівник аматорського театру "КомуЗа" . Звичайно, гостям бібліотеки дуже сподобалась ця

  "Мовчать слова, як квіти обеліскам! Хвилиною мовчання вшанувать Зосталось мертвих рідних, близьких. Чорнобильського болю не пізнать... Мовчать слова, як квіти обеліскам, Радіаційна зона не зника. Живих вшануймо і вклонімось низько. Сльозина болю по щоці стіка".                                  Мальва Світанкова   З великим болем у серці згадуємо щороку велику екологічну катастрофу - аварію на Чорнобильській атомній стації, що сталася 26 квітня 1986 року. Страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, про зруйновані долі та знищене довкілля.     До цієї трагичної події пройшов реквієм пам'яті "Чорнобиля чорний біль" . Урятований світ - найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Будемо пам'ятати про них і робити все, щоб таке зло ніколи не повторилося.   

    Ващенко Григорій Григорович — один із найталановитіших педагогів української діаспори, професор-теоретик педагогіки, вчений-психолог.     Григорій Ващенко народився 23 квітня 1878 року в с. Богданівка, що на Полтавщині. Початкову та середню освіту він здобув на рідній землі. Глибо­ка віра в Бога привела юнака до Московської духовної семіна­рії, проте священиком Григорій так і не став. Повернувшись в Україну, він працює вчителем. Схильність до наукової діяльності спонукає молодого педагога звернутися до поглибленого вивчення спеціальних праць з педагогіки та психології. Досвід, набутий під час викладання у різних гімназіях України та Грузії, він блискуче вико­ристав на користь утворення Української Народної Республіки 1917—20 років.     Активно працюючи на формування національної української свідомості населення Полтавщини, Г. Ващенко створює мережу українських шкіл і вчительських курсів, основною метою яких було утвердження ідеї української державності.   У 1918 році

  22 квітня на планеті відзначають Міжнародний День Землі, покликаний об'єднати людей планети в справі захисту навколишнього середовища, нагадати про те, що планета, яка дарувала нам життя, унікальна й має потребу в турботі й захисті.     Це день нагадування про страшні екологічні катастрофи, день, коли кожна людина може задуматися над тим, що вона може зробити у вирішенні екологічних проблем, поборовши в собі байдужість. Цей день покликаний об’єднати людей планети в справі захисту навколишнього середовища.   Землю можна розглядати як живий організм, що володіє власним диханням: вона регулює свою температуру, споживає енергію і постійно міняє свою «шкіру».    Людство теж частина цього організму, та, на жаль, вплив людської діяльності на нашу планету дуже часто є негативним. Вирубка лісів, виснаження та забруднення ґрунту, скорочення чисельності популяцій тварин, забруднення води та атмосфери – це далеко не повний перелік негативних аспектів людського впливу на Землю.

       Подорожі - одне з найці кавіших  занять, яке люблять всі. Дарма, що подорож наша була заочною, проте виявилася напрочуд цікавою. О кремою гордістю солом'янців є л юди, що зробили великий внесок в розвиток нашого суспільства. Їм встановлено чимало пам'ятників.  На Солом'янській площі с имволічним є пам'ятник працівникам органів внутрішніх справ України, загиблих під час виконання службових обов'язків. Під час відкриття було захоронено урну із землею, взятою з місць поховання загиблих працівників міліції з усіх областей України.                 Гуляючи затишним сквером на розі Чоколівського бульвару та вулиці Пітерської, можна побачити пам'ятник видатному педагогу Костянтину Ушинському.   Подорожуючи вулицею Народного ополчення, перед будівлею Українського науково-дослідного інституту кардіології можна побачити пам'ятник видатному українському терапевту та академіку Миколиі Дмитровичу Стражеско.          Заочні подорожі вулицями рідного райо

    Нарешті - весна прийшла до нас! Тепло, сонячно, гарно на вулиці і гарно в душі! Зустріли ми її разом з нашими читачами.  В бібліотеці відбувся арт-коктейль "Весняна феєрія". І це справді була феєрія - феєрія танцю, пісень, поезій, ігор, розваг...    Коли музика, слова і рухи гармонійно з'єднуються в єдине ціле, що  здатне викликати бурхливий океан почуттів, тоді і народжується пісня і танець, які не можуть залишити людину байдужою. Глядачі співали й танцювали разом з виконавцями. Натхненні чудовим дійством, вони дарували артистам посмішки та  бурхливі оплески. А далі усі ставали учасниками веселих вікторин та ігор. Атмосфера весняного свята подарувала гостям багато  яскравих емоцій і гарний настрій. На останок багато хто з них подякував та забажав повторювати весняну феєрію увесь рік!    Дякуємо усім за чудове свято!  До нових зустрічей!

   Сьогодні ми летимо на Марс. Червону планету, що вабила людство ще з часів Давнього Єгипту, тобто ще 3,5 тисячі років тому.  З усіх планет в Сонячній системі Марс є, мабуть, найунікальнішою.  На планеті є достатньо велика кількість води у вигляді покладів льоду в ґрунті. Більше того, марсохід Curiosity виявив сліди водяних потоків, які, можливо, утворюються влітку і випаровуються взимку.  Цікаво, що марсіанський день майже рівний земному. Він триває приблизно 24 години 37 хвилин. А ось рік на Марсі набагато довше земного: 687 днів.     Червоний колір поверхні Марса  обумовлений мінералами заліза, які окислюють ґрунт. NASA вважає марсіанський ґрунт дивовижно схожим на земний. У ньому є всі поживні речовини, необхідні для підтримки життя.  Більше того, науковці стверджують, що близько 4 мільярди років тому на Марсі була атмосфера, насичена киснем.     Тож саме ця планета найбільше схожа на Землю.  І відтоді як люди вперше підняли очі в небо, Марс був темою безлічі

    З давніх-давен по довгій зимі люди з нетерпінням чекали весни, а з нею - і Великодніх свят. Великдень майже завжди припадає на квітень. Існувала така прикмета: якщо свято припадає на початок квітня, то весна буде рання, тепла і сонячна, якщо ж на другу його половину - то пізня, холодна і дощова. В цьому році прикмета не збулася.        Вже стало традицією на передодні Великодніх свят проводити в бібліотеці майстер-класи "Я покладу в пасхальний кошик..." . Діти з великим задоволенням розписували яйця, робили "пасхальні" поробки та вчилися збирати кошик.    Всі ми знаємо, що Великдень - це церковне, національне та родинне свято, його треба зустрічати в мирі, злагоді та всепрощенні.

"Кращі з книг - ті, що дають більше поживи для думок, причому на найрізноманітніші теми"  (Анатоль Франс) Сирота Л. Припятский синдром: роман (Харків, Бєлгород, видавництво "Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля").    Любов Сирота написала свій роман ще у 1991 році.  Страшна історія про аварію на Чорнобильській АЕС, про місто Прип'ять. Гірка історія  про чорнобильську біду, з якою  люди залишилися сам на сам ..    У книзі історія родини - матері і сина,  які жили в Прип'яті, неподалік від АЕС  і з їх вікна було видно все, що там відбувалося у квітні 1986 року. Р азом з героїнею читач поступово занурюється в пекло.  Це те пекло, яке накрило прип'ятчан після трагедії -  нескінченні поневіряння  по кабінетах у пошуках житла, хвороби, від яких ніхто не врятувався, бо від них не має порятунку. А ще  про тих, хто повинен був після всього супроводжувати постраждалих людей по життю і оберігати... Повинні були... Але чи робили...