WE ARE TOGETHER

     Більшість з нас люблять тварин, птахів та інших живих істот. А діти люблять УСІХ, УСІХ, УСІХ!!! І у них особливе ставлення до іграшок: ляльок та ведмедів, папуг та зайців, мавп та драконів... Вони їх наряджають, кладуть собою на ніч, беруть у дитсадок або в школу. І діти дуже засмучуються коли їх іграшки рвуться або ламаються.       А наші друзі вже котрий рік мають змогу "підлікувати" іграшки. Для цього і діє в бібліотеці лікарня "ВухоЛапиХвіст" . Майбутні хірурги, терапевти, ортопеди з великим задоволенням і знанням "своєї справи" вже подарували друге життя багатьом улюбленим іграшкам.        Тож у вас трапилася біда і іграшка потребує лікування - приходьте до нас, а ми  завжди знайдемо як вам допомогти.  

      Кіото, що за давніх часів мало назву Хейян, упродовж більше тисячі років - із 794 по 1868 - був столицею Японії та резиденцією імператорів.      У Кіото, в імператорському палаці Госсе, - напрочуд дивний сад. У ньому немає зелені - лише білий пісок, ретельно вирівняний граблями. Він так і називається - "піщаний сад". Цей величезний оголений простір був колись церемоніальним двором, де відзначалися урочисті події.      Щодо самого палацового комплексу, то він цікавий своєю простотою. Дощана підлога та масивні стовпи, зроблені з дерева, залишилися непофарбованими. Річ у тім, що японці в житті та мистецтві нікому не нав'язують своє уявлення про красу та смак. Цю особливість сприйняття японцями всього сущого закладено в стародавній релігії синто. Її основна вимога - схиляння перед природою, захоплення чудотворними силами та культ пращурів. Є така статистика: в Японії 200 мільйонів віруючих, а ця цифра мало не вдвічі перевищує кількість її населення. Більшість яп

   Мирну весняну ніч 1986 року на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була найтихішою. Ніщо не віщувало біди. Ніхто навіть не міг подумати, що над квітучою землею нависла ядерна смерть. "Чорнобиль... Чорнобильник-полин. І дзвони б'ють на сполох так тривожно... Була пожежа. І вибух, лиш один! Та нам його забути вже не можна. Чорнобиль...Чорнобильник-трава... А над реактором хмарина підіймалась, І радіації смертельна курява По всій Землі підступно розповзлась..."                         Т. Білокрицька    День 26 квітня ввійшов в історію українського народу, як день чорнобильського лиха, болю, перестороги. Вибух на атомній станції призвів до величезної екологічної катастрофи. Чорнобиль схопив у смертельні обійми 786 населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської, Брянської, Могильовської, Гомельської областей, які виявилися в зоні відчуження.      28 чоловік двох пожежних караулів затушили пожежу на станції, врятувавши н

           У Святому Письмі йдеться: "Узяв Господь Бог чоловіка й посадив його в Едемському саді порати й доглядати його". (Буття, 2:15). Зараз немає сумніву в тому, що мова йде про відповідальність людини за світ свого буття, узгодженість і прийнятність людської діяльності з одвічним устроєм природи. Ми не маємо права руйнувати те, що створювалося не нами. Навпаки, людство повинне не заспокоювати себе, що "все буде добре" і природа якось сама вилікується. Треба кожному починати перш за все з себе, з своїх дітей та онуків, друзів та колег. Треба берегти Землю як рідну домівку, перетворювати "світ у собі" на "світ для нас".    "Збережемо Землю!", "Земля - наш дім!" - ми постійно чуємо, що "природу, землю треба охороняти". Ми звикли до цього заклику і навіть не замислюємося над його значенням. Кожний з нас по-своєму сприймає життя нашої планети Земля. Для багатьох екологічні гасла так і залишаються гаслами.

    Природу рідного краю ми любимо за пахощі квітучих лугів, за шелест вітру в кронах дерев, за неповторний смак джерельної води. Живучи у великому мегаполісі, гостро відчуваємо потребу у спілкуванні із живою природою. І з нетерпінням чекаємо зустрічі з нею. Щоб подихати чистим повітрям і послухати пташиний спів не обов'язково їхати далеко. Можна просто завітати до міського парку.     У Солом'янському районі Києва налічується більше десяти парків та скверів. У кожного своя доля. Одні парки дочекалися реконструкції та облаштування, а інші продовжують чекати "кращої долі". А у деяких, взагалі, забирають територію під новобудови.             Парки нашого району створюють неповторний вигляд цілого міста. Вони розміщені з урахуванням рельєфу і планування історичної частини міста. Одним із найбільших є Солом'янський ландшафтний лісопарк. Його площа становить більше 29 гектарів. Парк почали облаштовувати ще у 1986 році, але роботи тривали ще не один рік.         

 Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви - захисники, мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.  "Ми всі життя завдячуєм героям -  далеким, близьким і в новітній час, які своєю праведною кров'ю від всіх незгод оберігають нас."   З одним із героїв, добровольцем батальйону "Київ-2" ОЛЕГОМ ЛАЗАРЧУКОМ пройшла зустріч учнів сьомих класів київської школи № 67. Ми віддаємо особливу шану тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини.   Слава Україні! Героям Слава!

2014-й…. Це був рік, щедро политий кров’ю.  Тяжкий рік Майдану, боїв на ньому, брутальності й безжальності "Беркута".  Рік зрад, жахіття... Рік перемоги ціною Небесної Сотні.  Рік нападу ворога на Донбас.  Рік початку антитерористичної операції. Рік унікальної діяльності українських волонтерів, а потім – добровольчих батальйонів…  Вони прийняли для себе найважливіше у власному житті рішення – присвятити своє життя захисту України.  Воїни-герої АТО, які  не побоялися виступити проти ворога, які знайшли в собі сили та мужність захищати рідну землю в часи, коли вона найбільше цього потребує, а головне, ті, які віддали за наше з вами краще сьогодення та світле майбутнє найцінніше – власне життя, є справжніми взірцями того, як потрібно любити свою Батьківщину. Про тих, хто захищав і продовжує захищати рідну землю, про  героїзм сучасних борців за національну незалежність та цілісність України читаємо у цих книжках.  Матіос М.В. Приватний щоденник. Майдан. Війна..

     Погляньте! Світ оживає: яскраво світить сонце, зеленіють гаї, чути голосний пташиний спів. Весна... Вона навіює особливу радість та оновлення.     Саме навесні святкуємо найбільше християнське свято Великдень. Цього дня Ісус Христос воскрес із мертвих. Воскресіння Христове - це символ перемоги життя над смертю, торжество свободи і любові.      За християнською вірою, навіть грішники в цей день звільняються з пекла, бо на Великдень відчиняються двері раю. Радіють всі: природа, люди, земля. Виграють дзвони на храмах.  Вважалося, що вони виганяють різне зло. А тому, хто не спить у Великодню ніч, Бог роздає щастя.    Як гарно біля церкви мерехтять запалені свічечки у пасхальних кошиках. Це справжнє диво! "Великдень Христос Воскрес! Христос Воскрес! Співає все довкілля. І серце лине до небес Все радість і весілля. А дзвони дзвонять і гудуть - Веселі, великодні. Турботи й сум десь геть ідуть, Буденний глум , злигодні. Цвіте весна, а з нею знов