WE ARE TOGETHER

Весна не знає, що іде війна, Вона летить, квітує і співає. Вона красива, трепетна, ясна, І все навколо радісно буяє. Весна летить чарівна, запашна, Тривожить серце, душу зігріває. Весна не знає, що іде війна, Вона квітує, ластиться, співає… Закінчується друга повоєнна весна. Ворог постійно намагається зламати дух українців, Збройні Сили України  захищають нашу землю і нас від цієї навали. Но життя триває... І природа (як і ЗСУ) дарує нам віру у майбутнє,  дарує позитивні емоції і насолоду. Дякуємо весні за неймовірну красу! Дякуємо ЗСУ за життя! І чекаємо літо - мирне, сонячне і з Перемогою. 💛💙

  Стародавній, сучасний, найкращий, неперевершений. Мій улюблений. Мій рідненький. Моя гордість і моя любов💓💓💓 І ще багато, багато слів хочеться сказати про моє місто - мій Київ. Незважаючи на війну в нашій країні, діти, молодь, дорослі вітають місто з його днем - Днем Києва💛💙

В останню неділю травня мешканці та гості столиці святкують День Києва. Ми пишаємося цим красивим і величним містом. І з упевненістю вважаємо, що Київ - місто незвичайне.  Він поєднує в собі тисячолітню історію й сучасність. Це серце нашої країни, її гордість і краса. Саме тому видатні місця Києва приваблюють тисячі туристів щороку. Це мистецький та культурний центр нашої країни. За останній рік Київ став справжнім символом незламності духу, адже так і не підкорився російським окупантам, давши відсіч.

  Мій рідний Київ – дуже різноманітне місто. Усі, хто відвідують його - щоразу закохуються, а місцеві щодня відкривають нові локації. В сучасному Києві неймовірно цікаво поєднується історія з трендовими громадськими закладами, просторами для відпочинку, новими культурними пам’ятками. В столиці є що подивитись і тим, хто народився тут, і тим хто приїздить перший раз. Якщо казати про всі визначні локації столиці, то в списку точно їх буде понад 100. Але до цьогорічного Дня Києва ми обрали для вас найважливіші та найкрутіші.   Національний музей  Тараса Шевченка        До цікавих місць Києва однозначно належить Національний музей Тараса Шевченка. Першу позицію нашого списку він здобув через свою історію та актуальність на сьогодні. Будівля, в якій знаходиться музей – це колишній маєток цукропромисловця та мецената Миколи Терещенка. В 1875 році він придбав дім та перетворив його на розкішний палац у стилі неоренесансу Італії. Сам же музей відкрився в 1949 році та у 2001-му отримав статус “

  Писемність, мова - то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові - наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання. В Україні День слов’янської писемності та культури відзначається щорічно 24 травня. В цей день у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія, адже саме вони дали слов’янам писемність, використовуючи простий і зрозумілий алфавіт.   Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. Саме про них піде мова у відео читанні "Витоки слов'янської писемності".   

#я_вас_люблю,  мої найкращі читачі!  Люблю пана Володимира з Донецька. Йому 85. Півроку тому його діти вивозили вже з повністю знищенного міста. А він з першого кроку в бібліотеку і до сьогодні - найактивніший читач творів Василя Шкляра, Романа Іванничука, Володимира Малика, Юрія Винничука, Олександра Білінського, Тімоті Снайдера, Литовченків, Андрія Кокотюхи.... Люблю пані Валентину (їй 93 і вона красива та активна!), яка перечитала вже всього  Ліона Фейхтвангера,  Володимира Лиса, Богдана Лепкого, Володимира Винниченка, Марію Матіос, Оксану Забужко, Валентина Чемериса... Люблю пана Юрія - вчителя фізкультури однієї зі шкіл Донецької області. Він не жаліється (чоловік же!) , але ж я бачу - він після контузіії, погано чує. Але, принаймі за тиждень, прочитують з дружиною книжок 10-1'5.  Люблю пані Наталю із Солеоару  та її маму . Пані Наталя  розказує про знищений рашистами Соледар, про втрачене своє житло... Плачемо з нею разом. Добираємо книжки (щось нейтральне - пригоди, кохання.

Це свято не прив’язане до державного чи релігійно свята, воно є швидше символічним. В умовах війни з росією цей день стає ще важливішим. Адже ми ще раз можемо нагадати про самостійну культуру та відмінність від ворога. Під час війни ніяких масових заходів на 18 травня робити не планують. Проте кожен українець, чи то в Україні, чи то за кордоном, може одягнути вишиванку і показати єдність, незламність і красу українського народу. Вишиванка має величезне значення для кожного українця не лише як елемент святкового, народного вбрання, а й як складова українського культурного надбання. Історія вишиванки має глибоке коріння, адже елементами вишивки прикрашався ще одяг скіфів, які проживали на землях сучасної України ще до нашої ери. У Київській Русі також прийнято було носити вишитий одяг, про що є згадки тогочасних мандрівників та істориків. Український народ крізь віки проніс любов до вишиванки та зберіг традиції вишивання одягу. В кожному регіоні України нині є свої традиції вишивання,

18-20 травня 1944 року бійці НКВС за наказом з Москви зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення Криму і відправили в бік Узбекистану 70-ма ешелонами. Це примусове виселення татар, яких радянська влада звинуватила в співпраці з нацистами, стало однією з найшвидше проведених депортацій в історії людства. Офіційною причиною насильницького переселення стало звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді, "масовому винищенні радянських людей" і колабораціонізмі – співпраці з нацистськими окупантами.  Такі аргументи містилися в рішенні Держкомітету оборони про депортацію, яке з'явилося за тиждень перед її початком. Однак історики називають інші, неофіційні причини переселення. Серед них - той факт, що кримські татари історично мали тісні зв’язки з Туреччиною, яку СРСР у той час розглядав як потенційного суперника. У планах Союзу Крим був стратегічним плацдармом на випадок можливого конфлікту з цією країною, і Сталін хотів перестрахув

День матері - це одне із найніжніших сімейних свят у році. Воно традиційно припадає на другу неділю травня. Цього року це 14 травня. В Україні проявляти повагу до жінки є важливою традицією. З давніх часів діти і чоловіки оспівували мати як берегиню сім’ї, роду і цілого народу. Кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що. В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, тер піння, любов і відданість.

  Щороку у світі обговорюють, як покращити якість державного управління, налагодження співпраці між громадянами та органами влади усіх рівнів. Попри війну Україна також долучиться до заходів, що спрямовані на розвиток демократії, забезпечення відкритості, покращення якості державного управління, налагодження співпраці між громадянами та органами влади всіх рівнів. Цього року Тиждень Відкритого Уряду в Україні, як і в інших країнах – членах цієї міжнародної ініциативи проходив з 8 по 12 травня. Бібліотека систематично інформує відвідувачів щодо діяльності органів державної і місцевої влади та забезпечує підвіщення у них правової освіченості. У рамках "Тижня Відкритого Уряду" у бібліотеці відбувся День інформування "Влада. Бібліотека. Громада". Також для певної групи користувачів був проведений прес-огляд на тему "Моя активна громада", огляди офіційних сайтів органів державної, місцевої влади. Бажаючі отримали індівідуальні, групові консультації щодо електр

Вже понад 20 років у травня місяці ми святкуємо День матері. Безумовно в цей день варто провести час із мамою, подякувати її за все. Зазвичай в цей день діти готують подарунки своїм матерям. Чергове заняття творчої студії "Happy Art" було присвячене цьому чудовому святу.

Казки захоплюють юних читачів своєю чарівністю, різноманітністю сюжетів, особливим ліризмом. Співпереживання казковим героям пробуджує в дітях добрі почуття, вчить бути сміливим, працьовитим, допомагати тим, хто потрапив у біду. Казки сприяють розвитку образного мислення й уяви.  А вже якою мудрістю наповненні вони! Сьогоднішня казка вчить бути працьовитим та цінувати зароблене. Тож долучайтеся до мудрої  народної творчості.

З цього року щорічно  9 травня в Україні визначатимуть День Європи. Європа була і залишається культурним та історичним центром світу. Вона приваблює до себе мільйони гостей кожного року, які бажають познайомитися з її найкращими столицями. "Побачити Париж й померти" - відомий майже усім вислів про столицю Франції. Не треба помирати, натомість від отриманих вражень кожен має почути натхнення жити. Найромантичніше місто світу , місто кохання, зустріне вас своїми відомими пам’ятками. Ви можете здійснити екскурсію в Версаль. Королівський Версаль – символ шику, могутності і багатства країни. Був столицею Франції протягом 107 років, найбільший палац Європи, каприз молодого Короля Сонця . Бажаючі зануритися в світ мистецтва можуть відвідати Лувр – один з найбагатших музеїв в світі. Якщо прогуляєтесь Латинським кварталом, побачите острів Сіте, де розташовані Собор Паризької Богоматері і Палац Правосуддя – місце служби комісара Мегре, відомий університет Сорбонну, Люкс

                                     Вересай Остап Микитович — славетний український кобзар, виконавець народних дум, псалмів і кантів, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень та танців. З-поміж інших співців-кобзарів, бандуристів та лірників вирізнявся манерою співогри, позначеною глибокою експресією і творчою індивідуальністю. Народився Остап Вересай у 1803 році в с. Калюжниці на Полтавщині в родині незрячого музики-скрипаля. Успадкувавши від природи неабиякий музичний хист, співець, який рано втратив зір, учився основ народно-виконавської «школи» спершу в батька, а з п’ятнадцятирічного віку в кобзаря С. Кошового та лір­ника Н. Коляди. Успішно засвоївши непрості премудрості кобзар­ської науки, О. Вересай невдовзі розпочинає самостійне мандрівне життя по селах і містах, панських маєтках і ярмарках, граючи і спі­ваючи біля церков, на святах, вечірках. Незважаючи на важку долю сліпого, особисте життя його було порівняно щасливим, а дружи­на, Пріська Сенчук, нерідко