WE ARE TOGETHER

"Надії юні нашої землі Під натиском піратської сваволі Під Крутами навіки полягли В останні дні сплюндрованої волі. Було їх триста - відданих сердець, Що не злякались банди Муравйова. ...Вони - були ще надто молоді, Але для нас не шкодували крові. Отож тепер, на батьківській землі, Шануймо їх по-справжньому, панове."                                        (Юрій Коломієць)      Січень 1918 року. На Київ просуваються більшовицькі орди сумнозвісного підполковника Муравйова. Київські студенти і гімназисти, не маючи в душі сумнівів і вагань, прагнувши захистити молоду Українську Народну Республику, вступають у нерівну сутичку з її ворогами  біля невеличкої станції Крути. Погано обмундировані, необстріляні і практично ненавчені юнаки протистояли кількатисячному більшовицькому війську.     Українська молодь витримала цілоденний бій з червоними лавами. Трималися як могли... Але чимало молодих захисників нової, незалежної України поляг

        22 січня 1919-го на Софійському майдані в Києві відбулося проголошення Акту Злуки Західно-Української Народної Республіки та Української Народної Республіки в єдину соборну Українську державу. Ця непересічна подія і сьогодні має вказувати шлях усім нам назустріч один одному, щоби спільними зусиллями будувати СОБОРНУ, ВІЛЬНУ, СИЛЬНУ УКРАЇНУ.            Ідея соборності, ідея єдності батьківських земель, ідея незалежності і суверенітету бере свій початок ще від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Втіленням її у життя впродовж сторіч опікувались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик.    Ця ідея знайшла своє відображення у працях кращих українських мислителів XVIII - початку XX ст. Вона гучно лунала зі сторінок «Русалки Дністрової» Руської Трійці і «Книги битія Українського Народу» кирило-мефодіївців, геніально закарбувалась в безсмертній поезії пророка нації Тараса Шевченка. Ідеї собо

"У дерев сьогодні срібне свято: Сонце, синь, січнева білизна. Цілий сад прийшов пощедрувати    до вікна. А вікно вмуроване у іній, У гірлянди яблуневих віт, В голоси пташині, сині тіні,                           У іскристо-сяйний сонце-світ"                                                                                        (М. Луків)      Зима багата святами. А на січень припадає їх найбільше. Після Різдва 13 січня святкуємо Щедрий вечір, або свято Меланки. Цього дня готували кутю. Дівчата ходили щедрувати. Вони співали господарям таких щедрівок: "Щедрик-щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала вона щебетати, З Новим роком всіх вітати"     А парубоцькі ватаги "водили" Маланку (переодягалися в жіноче вбрання). Розігрували сатиричні сцени. А ще молодь ходила ворожити, хотіла дізнатися про своє майбутнє. Сідаючи до столу у свят-вечір кожен намагався вдягти нову сорочку, щоб був достаток у Новому р

   Театр починається з... бібліотеки.  Так стверджує керівник театральної студії "КОмуЗа" Олена Муравйова. Вже п'яту прем'єрну виставу  представляє аматорський театр у стінах нашої бібліотеки.  Сьогодні на суд глядача представлено виставу "Одного разу у казковому королівстві..."   Прогрес докотився й до казкового королівства. Нині феї знаходять спільну мову з прем’єр-міністрами, мачуха вирушає з дипломатичною місією до заморських країв, лісник незабаром стане генералом. А Попелюшка розмовляє молодіжним сленгом, катається на скейті і розважається на піна-паті.      Завдяки своїй фарсовій природі нинішня вистава, як й усі попередні, захоплює публіку комічними  сценами і діалогами, життєрадісністю та веселістю. Але це лише частина досягнень колективу  аматорів. Адже театр - мистецтво колективне. І вистава - це результат творчої праці не однієї людини. Репетиції, пошиття костюмів, творчі пошуки у процесі  роботи - все це зближує та надає вп