WE ARE TOGETHER

Наближаються 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС - події, що назавжди змінила ландшафт України та світову історію. Для багатьох Чорнобиль став не лише зоною відчуження на карті, а й незагоєною раною в колективній пам’яті. Проте час має властивість стирати деталі, а завдання літератури - не дати правді розчинитися в забутті. Сьогодні книги про Чорнобиль - це не просто хроніка техногенної катастрофи. Це спроба осягнути «геній місця» Полісся, яке ми втратили, і водночас зафіксувати подвиг тих, хто став на заваді невидимому ворогу. Від перших документальних свідчень до сучасної художньої прози - кожен твір додає свій штрих до розуміння того, що ж насправді відбулося 26 квітня 1986 року. Сергій Плохій. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи Майже всі книги про Чорнобильську трагедію торочать про те, що винен персонал ЧАЕС. Нібито через помилки працівників, через нехтування технікою безпеки та ризиковані досліди й відбулася катастрофа. Але навіть не конструкційні проблеми самого реак...

   У квітні кожного року українці вшановують пам’ять тих, хто ціною свого життя та здоров’я врятував світ від екологічної катастрофи. З життя українського народу день чорнобильського лиха, болю неможливо викреслити...  ... Далекий незабутній 1986 рік... Рік, коли сталася жахлива трагедія на ЧАЕС – найглобальніша техногенна катастрофа на Землі. За міжнародною шкалою ядерних подій їй присвоєно сьомий рівень небезпеки (надважка аварія). Для когось це історія - невідома, а для когось – це частина його життя. До вашої уваги віртуальна виставка книг про події на Чорнобильській АЕС, які варто перечитати. Борис Олійникк. Сім Цей твір присвячено пам'яті відважних шести пожежників, що самовіддано вступили у боротьбу зі смертю, та кінорежисера Володимира Шевченка, який знімав фільм про спробу людей протистояти стихії. "Де ви тепер, матерів своїх діти, колисаєте сон", - у традиції народного плачу і скорботи запитує поет, і "мов з козацького реєстру" вичитуємо імена ГЕРОЇВ:...

    Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики, а в житті українців є незаживаючою раною болю і втрат. Масштаби лиха та його наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ. Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога. День 26 квітня ввійшов в історію українського народу, як день чорнобильського лиха, болю, перестороги. Вибух на атомній станції призвів до величезної екологічної катастрофи. Чорнобиль схопив у смертельні обійми 786 населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської та інших областей, які виявилися в зоні відчуження. Довічна вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.

Два кольори мої, два кольори, То не любов і не журба, як в пісні. Свої Чорнобиль має кольори: Весна і сонце – до, і горе – після Далекий незабутній 1986 рік... Рік, коли сталася жахлива трагедія на ЧАЕС – найглобальніша техногенна катастрофа на Землі. За міжнародною шкалою ядерних подій їй присвоєно сьомий рівень небезпеки (надважка аварія). Для когось це історія - невідома, а для когось – це частина його життя.  Борис Олійникк. Сім Цей твір присвячено пам'яті відважних шести пожежників, що самовіддано вступили у боротьбу зі смертю, та кінорежисера Володимира Шевченка, який знімав фільм про спробу людей протистояти стихії.  "Де ви тепер, матерів своїх діти, колисаєте сон", - у традиції народного плачу і скорботи запитує поет, і "мов з козацького реєстру" вичитуємо імена ГЕРОЇВ: Віктор Кібенок, Микола Вашук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Тишура, Володимир Правик, Володимир Шевченко.  Завдяки Борису Олійнику, його продуманому художньому прийому поіме...

"Триста літ поволеньки пролине – Стронцій розпадеться і помре, – На новому полі неодмінно Час його, мов попіл, приоре. Час очистить Прип’ять незглибиму, Оживуть і луки, і сади, Та Чорнобиль вічно берегтиме Хрест своєї чорної біди" І.Гнатюк Квітень 1986 року увірвався стрімко й безжалісно в історію України і всього світу, вибухнув атомними частинками, спопелив, понівечив сотні тисяч людських доль. Почався новий відлік часу: Болісний. Гіркий. Печальний... Майже в центрі Європи, на щедрих, благодатних землях українського Полісся сталася аварія, яку обгрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. Минуло вже 35 років, а жахливі події тієї Чорнобильської катастрофи продовжують хвилювати людей – тих, кого зачепив атом своїм чорним крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Віртуальна виставка "Чорнобиль не має минулого" повертає нас у ті часи. Сирота Л. "Припятский синдром" Любов Сирота написала свій ро...

    "Чорнобиля гіркий полин На серце ліг незримо й тяжко, І плине над землею дзвін Із тихим стогоном, протяжно"    26 квітня 1986 року міста Прип'ять і Чорнобиль потопають у зелені вишень та яблунь. У гармонії та красі природи і відбулася аварія на четвертому блоці ЧАЕС. Цей день увійшов у історію як найбільша катастрофа України та і світу вцілому.     Про ту страшну трагедію йшлося на годині пам'яті  "Біль Чорнобиля з роками не зникає" з учнями четвертих класів.

  "Мовчать слова, як квіти обеліскам! Хвилиною мовчання вшанувать Зосталось мертвих рідних, близьких. Чорнобильського болю не пізнать... Мовчать слова, як квіти обеліскам, Радіаційна зона не зника. Живих вшануймо і вклонімось низько. Сльозина болю по щоці стіка".                                  Мальва Світанкова   З великим болем у серці згадуємо щороку велику екологічну катастрофу - аварію на Чорнобильській атомній стації, що сталася 26 квітня 1986 року. Страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, про зруйновані долі та знищене довкілля.     До цієї трагичної події пройшов реквієм пам'яті "Чорнобиля чорний біль" . Урятований світ - найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Будемо пам'ятати про них і робити все, щоб таке зло ніколи не повторилося.   

   Мирну весняну ніч 1986 року на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була найтихішою. Ніщо не віщувало біди. Ніхто навіть не міг подумати, що над квітучою землею нависла ядерна смерть. "Чорнобиль... Чорнобильник-полин. І дзвони б'ють на сполох так тривожно... Була пожежа. І вибух, лиш один! Та нам його забути вже не можна. Чорнобиль...Чорнобильник-трава... А над реактором хмарина підіймалась, І радіації смертельна курява По всій Землі підступно розповзлась..."                         Т. Білокрицька    День 26 квітня ввійшов в історію українського народу, як день чорнобильського лиха, болю, перестороги. Вибух на атомній станції призвів до величезної екологічної катастрофи. Чорнобиль схопив у смертельні обійми 786 населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської, Брянської, Могильовської, Гомельської областей, які виявилися в зоні відчуження.    ...