"Загинули, бо захищали Україну"

"Надії юні нашої землі

Під натиском піратської сваволі

Під Крутами навіки полягли

В останні дні сплюндрованої волі.

Було їх триста - відданих сердець,

Що не злякались банди Муравйова.

...Вони - були ще надто молоді,

Але для нас не шкодували крові.

Отож тепер, на батьківській землі,

Шануймо їх по-справжньому, панове."

                                       (Юрій Коломієць)

     Січень 1918 року. На Київ просуваються більшовицькі орди сумнозвісного підполковника Муравйова. Київські студенти і гімназисти, не маючи в душі сумнівів і вагань, прагнувши захистити молоду Українську Народну Республику, вступають у нерівну сутичку з її ворогами  біля невеличкої станції Крути.

Погано обмундировані, необстріляні і практично ненавчені юнаки протистояли кількатисячному більшовицькому війську. 

   Українська молодь витримала цілоденний бій з червоними лавами. Трималися як могли... Але чимало молодих захисників нової, незалежної України полягли у тому бої.

   Загиблих героїв урочисто було поховано на  Аскольдовому цвинтарі, а в 2006 році відкрито Меморіал Героям Крут. 

   28 січня вся наша  країна відзначає День пам'яті героїв Крут. І скорботною нотою вплітається в реквієм за загиблими юнаками виставка "Загинули, бо захищали Україну". На виставці розташовано матеріали про історію Крутянського бою, спогади його учасників та їх рідних, промову Голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського на Аскольдовому   цвинтарі, патетичні рядки поезій, присвячених молодим героям .

"Немає сліз, нема пісень,

Щоб нам ославить вас, герої.

Що у важкий кривавий день

В зневірі не зложили зброї"

  Схилимо голови перед світлою пам'яттю молодих лицарів, відчайдушних захисників незалежної України!