"Велична і проста ця мова"

    

                       

"Мова - то душа народна!

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана, материнська мова!"

                                                          (Д. Білоус)

      

      Рідна мова - це найбільше і найдорожче добро в кожного народу, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку він складає і своє давнє життя, і свої сподівання. Рідна мова така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, полів і лісів, духм'яний, п'янкий запах рідної землі. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. Рідна мова - це не просто засіб втілення думок у словесну форму - це багатовікові процеси формування, які обумовлені ментальністю народу, його історією та культурою. "Мово рідна! Ти ж - як море - безконечна, могутня, глибинна. Красо моя! В тобі  і мудрість віків і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у лиху годину, і переможний гук лицарів у днину побідню, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого; в тобі, мово, неосяжна душа народу - його щирість і щедрість, радощі і печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його" - написав Сергій Плачинда.
    На сьогоднішній день у світі зафіксовано 600 мов. Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Українська мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною, мовою їхніх дідів, батьків, і буде також мовою їхніх дітей.

    Слово надто багато важить в житті, воно впливає на долю, змінює настрій. Прикро, коли чуєш, як інколи, люди спотворюють мову неправильними словами. Слушно згадати слова М. Рильського:

"Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде.Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям".

     Калиновою, солов'їною називають українські поети нашу мову. Кожен поет по-своєму.Ось як В. Сосюра захоплюється мовою:

"О мово рідна! Їй гаряче серце

Віддав я недарма,

Без мови рідної, юначе,

Й народу нашого нема".

    В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається 21 лютого. Сьогодні державність української мови набула законодавчої, конституційної сили. Перед кожним із нас стоїть важливе завдання - оволодіти рідною мовою і літературою. Однак успішно вирішити ці завдання можна тільки спільними зусиллями. Саме про це йшлося під час мовознавчого епосу "Велична і проста ця мова". Захід проходив в рамках загальносистемного святкового марафону "Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі".

     Ми покликані зміцнювати позиції нашої мови. Якою мовою говоримо ми, дорослі, такою мовою будуть говорити наші діти. Тому намагаємося говорити літературною українською мовою, будемо слідкувати за чистотою і правильністю вимови- до такого висновку дійшли учасники заходу.

   Сподіваємося, що після нашої зустрічі кожен придбав для свого серця хоч краплинку любові до рідної мови.

          "Мова наша, мова -                              ...Я без тебе, мово,

          Мова кольорова,                                    Без зерна полова,

          В ній гроза травнева                           Соняшник без сонця,

          Й тиша вечорова.                                Без птахів діброва.

          Мова наша, мова -                                Як вогонь у серці

          Літ минулих повість,                         Я несу в майбутнє

         Вічно юна мудрість,                            Невгасиму мову,

         Сива наша совість.                              Слово незабутнє".

                                                                                                                  (Ю.Рибчинський)