"Київський слід на літературній мапі України"

"Я стільки чув похвальних слів про Київ,

Такі захоплені чув голоси!

І це - не чемності самої вияв,

А лиш визнання справжньої краси."
                                                                           М. Рильський

   Літературна історія Києва  - тема невичерпна. До Києва завжди була прикута увага багатьох українських та зарубіжних письменників. В літературному житті України значне місце займають київські автори. Ми присвятили свою розповідь митцям, які мешкали або зараз живуть у Солом'янському районі нашого міста.

  Серед них - поетеса Тамара Коломієць. Народилася вона у 1935 році на Черкащині. Закінчила Київський університет, працювала в редакціях київських журналів та газет, видавництві "Веселка". Перша поетична збірка "Пролісок" (1956) з'явилася тоді, коли Т. Коломієць була студенткою. Згодом побачили світ "Рідні обрії", "Червоні маки", "Під вітрилами хмар", "Поезії" тощо. Понад два десятки віршованих книжок написала поетеса для дітей. Останню - "Веселе місто Алфавіт" - видано у 1991 році, а перевидано у 2000 році Тамара Коломієць працює й в галузі художнього перекладу. Її вірші перекладалися англійською, угорською, чеською, польською, болгарською та мовами країн СНД. Вона є лауреатом премії імені Павла Тичини "Чуття єдиної родини".

   Київську поетичну школу представляє також відомий поет Микола Сом. "Я - вічний сміх. Така моя робота", - стверджує він в одному із своїх віршів. Він має самобутній талант, природну емоційність та іскрометну дотепність. Народилася ця життєрадісна людина у Київський області у 1935 році. В 1958 році М.Сом закінчив факультет журналістики  Київського університету. Працював у редакціях газет та журналів Києва, у видавництві "Музична Україна", вів уроки української мови і літератури у школі. На всіх крутежах своєї  недегкої долі поет залишається вірним обраному слову:

"Чого сміюся? А того сміюся,

Що я ніде нікого не боюся.

Сміюсь над горем, регочу над лихом

І навіть плачу неповторним сміхом".

  Це поет, котрий нам дарує радість, щиру й милу усмішку. Його пісні співають українці всього світу. Пісні М.Сома - це лише частина творчого доробку унікального, багатогранного поета: лірика, сатирика, гумориста і публіциста. Він є автором 15 поетичних збірок. Його вірші перекладалися мовами багатьох зарубіжних країн. Микола Сом написав ряд статей- розвідок про творчість М. Леонтовича, І. Козловського, Г. Верьовки, М.Стельмаха. Лауреат літературних премій ім. В.Сосюри, О. Вишні,  О.Гірника та Фонду Т.Г. Шевченка. Поет відзначений званнями "Заслужений діяч мистецтв України" та "Відмінник освіти України".

  Валерій Шевчук - прозаїк, перекладач, літературознавець . Народився у 1939 р. у м. Житомир, закінчив історико-філософський факультет Київського університету. Працював в газеті "Молода гвардія", науковим співробітником Київського історичного музею. Далі - творчість, яка й становить біографію письменника.  Валерій Шевчук належить до когорти "шістдесятників". Саме в ці роки з'являються книжки його художньої прози "Серед тижня", "Набережна, 12" та ін. За деякі з них В.Шевчука як інакомислячого надовго вилучають з літератури. Тільки після 1979 року, коли вийшла книжка "Крик півня на світанку", письменник знову  з'являється в український літературі. 1981 році видано "Долина джерел" і "Тепла осінь", друкуються нові твори. Майже всі вони писалися в час вимушеної ізоляції. П'єси "Вертеп", "Сад божественних пісень", "Птахи з невидимого острова", написані в цей час, ставляться сучасними модерними театрами.

 В.Шевчук є перекладачем книжок давньої української літератури, пише літературознавчі праці, веде авторські передачи на українському радіо. Письменник є лауреатом Державної премії ім. Є.Маланюка, Олени Пчілки, О.Копиленка.

  Як казав про себе сам Валерій Шевчук, він "...ніколи не шукав слави для себе, але шукав слави для народу свого і своєї літератури".

  Прозу Києва також представлено Раїсою Іванченко. Вона добре відома шанувальникам історичного роману. Народилася Р. Іванченко 1934 році на Запоріжжі. Закінчила історичний факультет Київського університету. Кандидат історичних наук, доцент. Є автором монографії "Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України в другій половині ХІХ століття".
  Своєрідною тетралогією про Київську Русь можна вважати романи Р. Іванченко "Гнів Перуна", "Золоті стремена", "Зрада або Як стати володарем", "Отрута для княгині". Відомий київський прозаїк також складає вірші. У 1998 році вийшла збірка її поезій "Наче тисячу літ гніву". У жанрі малої прози автор видала повісті  і оповідання "Любити не просто"; "Спрага літа". Крім того, Р. Іванченко є автором циклу радіопередач "З історії української державності", сценаріїв історико-документальних фільмів. Раїса Іванченко є лауреатом Національної премії імені Т. Г. Шевченка.
 Дочка видатного українського письменника Михайла Старицького Людмила Старицька-Черняхівська стала чудовим нащадком талантів свого батька. Народилася письменниця у 1868 році у Києві. Писати почала ще в дитинстві, а в 15 років стала професіоналом. Перші друковані поезії її з'явилися у 1887 році, а перша чверть ХХ століття стала часом найвищого творчого зльоту  Старицької-Черняхівської. Її перу належать сім п'єс, серед яких "Іван Мазепа", "Гетьман Дорошенко", а також лібрето до двох опер. Була визначним театрознавцем. Її численні праці присвячені творчості відомих українських письменників - Лесі Українці, Михайла Старицького, Ганни Барвінок тощо. Як перекладач знайомила українців з німецькою, французькою, російською поезією. Як жінка з активною життєвою позицією Людмила Старицька-Черняхівська була членом Товариства українських поступовців та Центральної Ради, однією з організаторок Спілки українок. Це привернуло увагу правлячого режиму - в 1930 році її засуджують, але строк змінено на умовний. А вже у 1941 році 73-річну письменницю знову заарештовують, і в дорозі до Казахстану вона помирає. Ані дати смерті, ані місця поховання її невідомі.
 Наш невеличкий нарис знайомить з іменами лише декількох творчих постатей, котрі збагатили українську літературу своєю творчістю, і є тільки частиною великого художнього світу київського письменства.