"Люби, плекай природу нашу"



"Ми у світ приходим, щоб добро творити,
Бачити й відчути всю красу Землі.
Треба нашу Землю-матінку любити,
Вчитись світ любити, доки ще малі.

А навколо стільки радості і любові,
В променях ранкових виграє роса.
Краєвиди всюди світлі і чудові,
Радує серденько нам земна краса."


   Велика і прекрасна наша рідна Земля! Моря й океани, пустелі та джунглі, озера й водоспади - усе це незрівнянне диво Природи! За коротким словом Земля відкривається вся розмаїтість життя, усі явища та природні об'єкти, які милують око та зачаровують. Наша планета - лише частинка неосяжного Всесвіту, але вона прекрасна, велична й нескінченно різноманітна, і нам, людям, просто пощастило, що ми народились і живемо саме тут.

   Земля - наш спільний дім. Від того, як ми будемо господарювати в ньому залежить наше життя. Ніколи людина не відчувала такої гострої тривоги за Землю, як в останні десятиріччя. Назавжди зникли сотні тисяч видів рослин і тварин. Вирубано половину всіх існуючих раніше лісів. Висихають і забруднюються водойми. А скільки ще навколо видимих і невидимих слідів нерозумної діяльності людини: ерозія грунтів, кислотні дощі, озонові дірки... Настав час отямитися, схаменутися. Людина може бути щасливою тільки у співдружності з навколишнім середовищем.
    22 квітня відзначається Всесвітній день Землі. Звучить дійсно гордо, а що він приніс в наше життя? Головне в цей день усвідомити реальну загрозу втрати всіх наших природних багатств і сміливо подивитися в обличчя небезпеці. Цей день є нагадуванням про страшні екологічні катастрофи та необхідність запобігання незворотнім наслідкам діяльності людини, що загрожують самому факту існування Землі.
   Саме ця важлива тема обговорювалася під час години цікавих повідомлень "Люби, плекай природу нашу". Виявилося, що всі добре розуміють необхідність дбайливого ставлення до навколишнього середовища. Що Земля - це не власність людини. Вона дана їй для праці праведної. Тільки разом зможемо зберегти нашу Землю.





"Все на Землі, все треба берегти:
І птаха, й звіра, і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти - лише її частинка.

Та частка - невелика і залежна.
Цю істину сприймай беззастережно.
Якщо береш, то треба й віддавати,
Коли й надалі хочеш царювати."








Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Веймар: місто Гете і Шиллера"

"Мир на землі - це щастя і любов".

7 жовтня - Всесвітній день усмішки