"Народний календар: липень".

        

"Прекрасний час дозрілості плодів,

 Як сонце, кожну цяточку налито!..

Поглянь навкруг: весь край помолодів.

 Літо..." 

                                           Олексій Мусієнко

      Липень - середина літа, період ягід, грибів та масової косовиці сіна. У повітрі пливуть медові пахощі квітучих лип. Їх аромат нагадує про те як швидко лине час. Здається, ще вчора ми дивувалися з терпкого запаху черемхи, а сьогодні вже у розпалі літо. Над липами дзижчать бджоли. Немає меду, солодшого за липовий. Тому на Україні цей місяць називають липнем. Але у деяких місцевостях цей місяць називали також: дощовик, грозовик (через погоду), косень, сінокос (бо косили сіно), ілевей, ілюх (через свято Іллі). Стародавні письмові джерела містять також римську назву - іюль, на честь імператора Юлія Цезаря.

     Липневий ліс - це справжня скатертина самобранка. На пагорбах видимо-невидимо суниць. Дуже хочеться поласувати. Достигла малина. В саду налилась солодким соком смородина. Ось який він, липень-ягідник. "У липні день одбуває, а спека прибуває", - говорить народна мудрість.

     7 липня православні відзначають Різдво Івана Хрестителя (Предтечі), котрий пророкував пришестя Христа, хрестив у водах річки Йордан багатьох людей та самого Спасителя. У народі це свято називають Івана Купала. Воно є одним з найдавніших свят нашого народу. Купальська ніч - найчарівніша ніч року. Перед нею дівчата плетуть вінки, а хлопці встановлюють на галявині купальське дерево - Купайлицю (велику вербову гілку). Дівчата прикрашають її стрічками, квітами, водять хороводи, співають пісень:

  
 "Купала на Івана.

Купався Йван,

         доведеться й нам". 

Магічним дійством є гадання дівчат.

        "Йдуть дівчата ворожити

У руках вінки і квіти.

          У вінки свічки вставляють

         Та й на воду їх пускають".

Якщо пристане вінок до дальнього берега, значить візьмуть заміж у далекі краї. На Купала розпалюють вогнище, через яке хлопці і дівчата перестрибують парами. Якщо під час стрибка не розірвуть рук - будуть разом щасливі.

     Купальська ніч - особлива. Вважають, що рослини цієї ночі можуть говорити, мають особливі властивості. Головна рослина цієї ночі - папороть. Бо на ній розквітає небачена квітка.

"Хто має папороті цвіт,

         Той зможе почути весь світ,

Про все в житті знати

  Та золоті скарби мати".

   За народними прикметами, якщо купальська ніч зоряна - вродять гриби, а коли велика роса - буде врожай огірків та горіхів.

    12 липня - день пам'яті апостолів Петра і Павла. Святий Петро був братом апостола Андрія Первозванного і одним із перших дванадцятьох апостолів Господа. Святий Павло за походженням був з багатого римського роду. Силою слова й духу переконували людей в істинності християнської віри. І Петра, і Павла було схоплено за проповідницьку діяльність і страчено в 76 році.

    За народними віруваннями, до обов'язків цих святих входить слідкувати за своєчасним збором урожаю, саме 12 липня починаються жнива.

                                     "Святий Петро за плугом ходить,

                                      Святий Павло воли водить..."

  До свята Петра і Павла готувались, як до великої події: білили хати, прикрашали рушниками стіни. Зранку йшли до церкви, а повернувшись, розговлялися  мандриками (пампушки з яйцями і сиром). Їх полюбляли Петро і Павло. За християнським віруванням, Петро й Павло є захисниками свійських тварин. Тому цей день вважався святом пастухів.
    21 липня свято Прокопа. На Прокопа починалося масове збирання зерна. У цей день кожний господар мав нажати хоча б один сніп.

   "Прокіп начебто святкує,                   Складає після жнив народ
    Але на справді він слідкує                 Подяки щирої слова
    За тим, щоб град чи дощ, бува,         За те, що без лихих пригод
    Всім не нашкодили в жнива.               Їм Прокіп влаштував жнива".

 Дозрівання зернових збігалося з достиганням чорниць. Крім того, жінки до схід сонця йшли на город рвати кріп як засіб лікування головного болю. Пасічники збирали бджолині рої тільки до Прокопа, після цього з них не створювали нових сімей, бо не встигнуть запастися на зиму медом. " На Прокопа вже є на полі копа", або "На Прокопа приготуй плечі до снопа", - каже народна мудрість. Люди жили думкою про щедрий урожай та насолоджувалися теплими літніми днями.