Свята моя Київська Русь

   
  В житті кожного народу постають події, що мають величезний вплив на його розвиток.  
  Більше тисячі років відділяє нас від тих часів, коли Київська Русь прийняла християнство. 
 Християнство до кінця першого тисячоліття стало світовою релігією, яку сповідали Візантія і Західна Європа, що оточували Київську Русь. Інтерес до цієї релігії зростав. Вона поступово здобувала авторитет, ставала показником цивілізованості. У Київській Русі тоді ж панувало ще пізнє язичництво, яке багатьма сприймалося болісно. Відчувалася ізольованість держави від світового співтовариства, яка потребувала змін у галузі релігії, духовного та суспільного життя взагалі.  

    Український історик М.Брайчевський твердить,   що вже в 60-х роках ІХ століття після переможного походу князя Аскольда на Константинополь відбулося так зване "Аскольдове хрещення" Київської Русі. Проте не можна вважати цю ініціативу масовим хрещенням країни. Приймає нову релігію й княгиня Ольга, мати князя Володимира. Сам Володимир Великий хоче створити монолітний етнос, об’єднати народ єдиною для всіх вірою.

     У 983 році Володимир Великий забажав одружитися з сестрою імператорів Візантії Василія і Костянтина Анною. Відмовити йому вони не наважилися, проте погодилися лише за умови, що Володимир прийме хрещення. За легендою, він раптом утратив зір, і Анна вмовляла його негайно охреститися, обіцяючи, що потому хвороба відступить... І сталося диво - зір поновився. "Тепер я бачив Бога істинного"! - вигукнув князь. Повернувшись з Візантії, він вирішив, що Русь стане християнською, хоча в цей час в ній жили іудеї, мусульмани і існувала християнська громада. За наказом Володимира Великого були зруйновані дерев'яні ідоли язичництва - боги Перун, Дажбог, Хорс та ін. У "Повісті временних літ" повідомляється, що "Володимир звелів перекинути ідолів - одного порубати, інших палити. Перуна ж наказав прив'язати до хвоста коня й тягти Боричевим узвозом". Наступного дня відбулося хрещення киян у водах Дніпра. 

 У літописця ця подія датована 988 роком. Це був початок запровадження християнської релігії на Русі. Щоб закріпити нову віру, князь наказав будувати християнські храми і ставити їх на тих місцях, де раніше стояли язичницькі боги-ідоли. Першим центром нової релігії став Києво-Печерський  монастир, заснований Антонієм і Феодосієм. Слідом за ним з'являється безліч інших. Вони були в цей час справжніми джерелами духовного життя. У країні неписемній, що ще вчора жила "звичаєм звіриним" (вираз Нестора-літописця), формуються сильні і численні вогнища цивілізації. Упродовж десятиліть йшла запекла боротьба між язичницьким і християнським віруванням. Навіть після 988 року значна частина населення продовжувала таємно сповідувати язичництво. Це відбито у багатьох календарно-обрядових святах українців, залишилося у фольклорному слові.

   Хрещення Русі стало ключовим і вирішальним моментом у її подальшому розвитку. Запровадження християнства розширило економічні зв’язки з багатьма європейськими країнами, сприяло всебічному розвитку культури, мистецтва, освіти, моралі. При монастирях і церквах відкривалися школи, створювалися бібліотеки. На Русь стали потрапляти грецькі книги. Нова релігія прискорила процес формування державної єдності Київської Русі. Відбувся процес її міжнародного визнання, передусім християнським світом.
 Ця величезна подія відзначається в Україні щорічно 28 липня як свято Володимира Великого та День хрещення Київської Русі-України.