"Народний календар: листопад"

"Осінь, осінь, листопад,

Жовте листя стелить сад,

За моря в краї далекі

Відлетіли вже лелеки.

Хмари небо затягли, 

Вітер віє з-за гори,

Ходить осінь листопадом,

Жовте листя стелить садом"

                                                                       А. Житкевич 

    

      

    За календарем листопад - осінній місяць, але за характером погоди він ближчий до грудня. Природа, наче вагаючись, з сумом прощається з яскравими барвами осені і навіює сивий туман. Мав місяць листопад і інші назви: грудкотрус, падолист, полузимник - усі вони пов'язані з процесом сезонного завмирання природи. "Як листопад дерева не обтрусить - довга зима бути мусить", - говорить народна прикмета. У народі кажуть: "Не встиг народитися листопадовий день, а вже зачепився за пень".
     8 листопада - День святого великомученика Дмитрія. В цей день люди поминають померлих родичів у церкві та обідом удома.У народі кажуть, що святий Дмитро приносить зиму. Свійських тварин вже не виганяли на пасовиська. Господарі остаточно розраховувалися з пастухами. Закінчується сезон сватання. 
    9 листопада - Нестора Літописця. Якщо виникало якесь велике бажання або в домі хтось хворів, давали обітниці, брали на себе його роботу й мовчки її виконували. Найчастіше пряли ряднину й наступного ранку освячували її в церкві.
    12 листопада - Зіновій-синичник. Свято синиці - першої пороші провісниці. Невеличка пташка синичка, а й та своє свято знає. Небагато їсть-п'є, а весело живе. Годували її хлібом і салом, запитували про майбутнє, і птаха ця, "чарівна, десятислівна, висвистувала слово зрозуміле". Давній добрий звичай - принаджувати цю птаху до вікна за допомогою годівниці.
     21 листопада - День святого Михайла, покровителя мисливців. Михайло має сповістити про зиму, бо "приїжджає на білому коні". Давній герб нашого міста прикрашений образом архистратига Михайла з мечем, якого вважають хранителем Києва. Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами. За народними прикметами, якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна і красна.
Листопад... Гіркуватий присмак колись живого одягу дерев, як останнє "прощавайте!", пливе над землею, збуджуючи приємні згадки про те, як гарно ото було у минулому, навіюючи водночас тужливе: а як воно буде далі? Проте якось все стане на свої місця. Невже людині звикати до всіляких змін у бутті, і таких, наприклад, як перебіги сезонів року! Тим більше, що вони відзначаються певною усталеністю, а в останньому передзимовому місяці ще відчуємо теплі подихи природи.