"Із роду Конашевичей"

         

"Людина, що своєю особою "прикрашала" Київ".

(Остап Вишня)

   29 грудня 1876 року народився Микола Дмитрович Стражеско. Батько його походив з давнього румунського боярського роду і був відомим юристом. Мати - уроджена Вінк, донька адмирала царського флоту, обрусілого німецького барона. З материнського боку прабабуся майбутнього світила медицини походила із славетного гетьманського роду Конашевичей, що й гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Відомо, що професора Преображенського та його помічника доктора Борменталя письменник Михайло Булгаков у "Собачому серці" "списав" із тих, чиї лекції слухав у Київському університеті - Василя Образцова та Миколи Стражеска. 

     Микола Стражеско мав феноменальну пам'ять, музичний слух (що було дуже важливе для терапевта тих часів), прекрасні музичні здібності, захоплювався живописом. Він закінчив Рішельєвську одеську гімназію і став студентом медичного факультету Київського університету. По закінченні М. Стражеско отримує диплом з "відзнакою", склавши на "відмінно" державний іспит з 24 предметів. Далі він починає служити інтерном у клініці професора Василя Образцова, з донькою якого одружиться. У 1901 році молодий і ще нікому невідомий київський лікар Микола Стражеско уперше у світі діагностував у пацієнта гостру серцеву хворобу, яку раніше визначали лише після смерті. Назване згодом інфарктом міокарда, це захворювання стане хворобою століття. Того ж року Стражеско відрядили за кордон на стажування. Після повернення він захищає докторську дисертацію. В цей час Микола Дмитрович набув популярності. Пацієнтам запам'ятався професор в обов'язковому жилеті, із золотим ланцюжком і як він прикладав власне вухо до хворого, вислуховуючи без інструментів. Про унікального діагноста ходили легенди. Кияни розповідали, що вже стареньким Стражеско ставав навколішки перед хворим, аби його вислухати. Його пацієнтами були відомі люди - Микола Садовський, Марія Заньковецька, Володимир Городецький.

    У сім'ї видатного лікаря було троє дітей - Олександра, Наталя та Дмитро. У 1917 році народилася улюблена донечка Ірина. Тоді Стражеско мав усе, що потрібно людині - кохану дружину, милих серцю дітей, улюблену роботу і багато задумів. Але першим ударом для нього стало вбивство молодшого брата у буремні революційні роки. І тоді Микола Дмитрович виїжджає з сім'єю до Одеси. Проте влада наказує йому повернутися до роботи саме у Києві. В 1925 році вчений відсилає двох старших доньок до Франції і тільки одного разу до них навідується. На жаль, небо не шкодує чорної фарби. Унікальний діагност помилився з діагнозом улюбленої Іринки і 20-річна донечка згасла від туберкульозу. Не в змозі пережити тяжку втрату за рік померла й дружина. З того часу Стражеско ніколи не сміявся. В 1920-30 роки він продовжував  вивчати інфаркт міокарда, стенокардію і астму, очолив створений у 1936 році Київський інститут клінічної медицини, нині названий Інститутом кардіології імені М.Д.Стражеска АМН України.

      27 червня 1952 року світ відгукнувся на смерть великого вченого. Прощалися із кавалером орденів святої Анни III ступеня і святого Станіслава II та III ступенів, академіком трьох академій - АН України, АН СРСР та АМН СРСР.