"Митрополит Київський і Галицький Петро Могила".

"Все, що мав, присвятив я, разом із собою, на хвалу і служінню Богові".                                                                             

                                                                                                                                             П. Могила.                                                    

    Майбутній митрополит походив зі старовинного молдавського роду Могил. Народився Петро Симеонович в сім'ї господаря Валахії, а потім і Молдавії Симеона Могили.

   Початкову освіту юнак здобув у вчителів Львівського православного братства, організованого для захисту та збереження православної віри. Після переїзду юнак продовжив навчання в Польській академії в Замості, а також навчальних закладах Голландії і Парижу. Вільно володіючи грецькою та латинською мовами, він швидко опанував богословську науку.

   У 1621 році брав участь у Хотинській битві. Вже тоді хотів присвятити себе служінню Богові, православ'ю і народові, тому у 1625 році Петро Могила приймає чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі. Трохи пізніше його було обрано архімандритом Печерської Лаври. 

    Палкий прихильник православних традицій, усім серцем відданий рідній Церкві, наділений твердою волею та рішучим характером, архімандрит Петро Могила вимагав від послушників та братії смирення і послуху, подаючи власним прикладом зразок взірцевої поведінки, повторюючи, що йому як настоятелю "поперед усіх належить бути на чернечому правилі та в усякому ділі богоугодному".

    За часів його архімандритства Києво-Печерська друкарня випустила багато книжок, в тому числі і книги самого П. Могили.
   У 1631 році відкрилась перша лаврська школа, яка пізніше була об'єднана з братською школою, а потім перетворена на колегію, яка в свою чергу стала родоначальницею Київської духовної академії. Це стало справою життя Петра Могили, який зробив навчальний заклад найкращим. Колегія давала православному народові й Церкві "багато благочестивих і вчених мужів".
    1633 року у Львові П.Могила був висвячений в чин митрополита. Стан православної Церкви за митрополитства Петра Могили значно поліпшився. Софійський кафедральний собор у Києві та інші приписані до нього храми перейшли у відомство православного митрополита. Лише чотирнадцять років судилося митрополитові пробути на Київській кафедрі, але це був час відданого служіння найвищим ідеалам життя. Напружена і виснажлива праця підірвали сили подвижника. Ледве сягнувши п'ятдесятилітнього віку, він відчув наближення смерті.. За заповітом Києво-Братська колегія була першою спадкоємицею майна митрополита. Їй він заповідав бібліотеку, нерухоме майно, коштовності. 
    Розділивши решту свого майна поміж собором, Лаврою, бідними церквами і монастирями, архіпастир мирно відійшов до Господа в ніч на 14 січня 1647 року. Тіло покійного, згідно з його волею, було перенесено до Великої церкви Києво-Печерської лаври.
   У 1996 році Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх конфесій.