" Атомне століття раною горить"
Мирну весняну ніч 1986 року на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була найтихішою. Ніщо не віщувало біди. Ніхто навіть не міг подумати, що над квітучою землею нависла ядерна смерть.
І дзвони б'ють на сполох так тривожно...
Була пожежа. І вибух, лиш один!
Та нам його забути вже не можна.
Чорнобиль...Чорнобильник-трава...
А над реактором хмарина підіймалась,
І радіації смертельна курява
По всій Землі підступно розповзлась..."
Т. Білокрицька
День 26 квітня ввійшов в історію українського народу, як день чорнобильського лиха, болю, перестороги. Вибух на атомній станції призвів до величезної екологічної катастрофи. Чорнобиль схопив у смертельні обійми 786 населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської, Брянської, Могильовської, Гомельської областей, які виявилися в зоні відчуження.
28 чоловік двох пожежних караулів затушили пожежу на станції, врятувавши не тільки нашу землю, а і всю Європу. Вічна їм пам'ять і низький уклін.
За офіційними даними, із зони вивезено понад 90 тисяч жителів, заражено 48 тисяч гектарів землі, виведено із ладу 14 підприємств, 15 будівельних організацій, втрачено 900 тисяч квадратних метрів житла, 10400 приватних будинків. На сьогоднішній день смерть 35 тисяч людей пов'язана на ЧАЕС та її наслідками.
Бібліотека прийняла участь в загальносистемному реквіємі Чорнобильської катастрофи "Вбитий Чорнобилем квітень".
Б'ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля... Вони нагадують: Пам'ятайте! Хай не повториться!
ПАМ'ЯТАЄМО! БО КОЛИ ВМИРАЄ ПАМ'ЯТЬ ПРО МИНУЛЕ, ЦЕ МИНУЛЕ МОЖЕ ПОВТОРИТИСЬ!
Коментарі
Дописати коментар