"Смак олімпійського золота"

       Щороку у різних країнах світу відбуваються чемпіонати і турніри з багатьох видів спорту. Найголовніші з них - Олімпійські ігри, що проводяться раз у чотири роки в заздалегідь домовленому місці. 

         Вперше вони відбулися у стародавній Греції у 776 році до нашої ери. Біг був тоді єдиним змаганням  і чемпіоном став звичайний пекар. Лише через 13 олімпіад до бігу додались інші види спорту. На Олімпійських іграх жінкам перебувати заборонялося, хоча пізніше було організовано спеціальні жіночі олімпіади. Девізом олімпійських ігор був всім добре відомий: "Швидше! Вище! Сильніше!" Такі заклики могли дозволити собі цілком здорові й сильні люди. І чи могли стародавні греки багато тисячоліть тому уявити собі, що колись люди з фізичними вадами теж зможуть брати участь у спортивних змаганнях?! Девізом цих спортсменів став зовсім інший, в якому закладений глибокий сенс: "Дух у русі!"

        А починалося все так. Виникнення видів спорту, якими могли б займатися люди з фізичними недоліками, пов'язують з ім’ям німецького нейрохірурга Людвига Гутмана, який, долаючи вікові стереотипи стосовно людей з фізичними вадами, ввів спорт в процес реабілітації хворих з пошкодженням спинного мозку. Саме цей фахівець довів, що спорт для таких людей створює умови їх успішної життєдіяльності. 

      Змагання людей з вадами вперше відбулися у 1960 році у Римі. Тоді вони ще мали назви "паралімпіад". Ця назва спочатку була пов’язана з терміном paralegia - параліч нижніх кінцівок. А коли паралімпіади почали проходити паралельно з олімпіадами і стали рівноправними із ними, назва набула іншого сенсу. Лише у 1980 році з’явилася офіційна назва - Паралімпійські ігри. 

    У 1960 році в змаганнях брали участь 400 спортсменів на інвалідних візках. Це й стало початком Паралімпійських ігор. 

 Далі розвиток паралімпійського спорту почав швидко зростати. Під час існування СРСР українські спортсмени брали участь у змаганнях у складі збірної Радянського Союзу.

       З 1989 року цей спорт почав розвиватися саме в Україні. Тоді наша країна брала участь у 5 літніх та 6 зимових паралімпіадах. Як самостійна і незалежна держава Україна виступила вперше у 1996 році і відтоді не пропустила жодних Паралімпійських ігор. За свою історію Україна завоювала 322 медалі: 257 - на літніх і 65 - на зимових змаганнях. Українська Паралімпійська збірна вважається однією з сильніших у світі, а її результати на двох останніх змаганнях перевищували успіхи олімпійців у рази. Вже в 2000 році українські спортсмени викликали фурор - 55 медалей, з яких 24 - золоті.       

   На останній XV Літній Паралімпіаді - 2016 в Ріо-де-Жанейро українська збірна була представлена найчисленнішим складом - 172 спортсмени. Вони здобули рекордну кількість нагород: 117, з яких - 41 золота медаль, 37 срібних та 39 бронзових. В Ріо Україна вперше посіла третє місце за кількістю золотих медалей та у командному заліку. Українські паралімпійці встановили 109 рекордів в трьох видах спорту: плавання, легка атлетика і пауерліфтинг. З них 22 рекорди світу, 32 - паралімпійські рекорди і 54 рекорди Європи.

       Ніякі вади тіла не завадили українським чемпіонам на шляху до перемог. Своїми досягненнями вони розкрили бачення паралімпійського руху - необхідність надавати спортсменам із вадами можливості, щоб надихати й захоплювати світ завдяки їх спортивним досягненням. Сміливі, вольові переможці мають стати прикладом не лише для здорових спортсменів. Вони є взірцем для будь-якої людини.