"О, рідна мова, слово величаве"

                

"В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів."

Станіслав Тельнюк

                     

                                                                                                 

   24 травня християнський  світ відзначає  День слов’янської писемності та культури, а Православна Церква вшановує пам'ять рівноапостольних Кирила та Мефодія. Саме вони – болгарські просвітителі, брати  Кирило і Мефодій – створили першу слов’янську абетку, яку ми використовуємо  дотепер.

  День слов'янської писемності - це  свято освідчення та свято рідного слова, рідної книжки, рідної літератури, тобто свято духовності нашого народу. За літописними переказами першими словами, написаними слов’янською, стали рядки з Євангелія від Іоанна Богослова: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово".  Відбулася ця знаменна подія 863 року.

  Саме в таких  стародавніх  українських  літописах, численних  історичних  джерелах, в давній  українській  літературі  зустрічаємо  слова- символи: звитяга, подвиг, подвижництво,  героїзм,  мати, вітчизна і  багато  інших. Відтак, оживають  сторінки історії, бо  значення цих слів ширші простих номінацій. Як символи патріотизму і моралі, вони вбирають оцінки тих явищ, які  закріпилися в народній уяві  добра і зла.  Слова-символи виховують мовну особистість, формують історичну пам'ять  людей, кристалізують життєвий досвід народу. 
      В Україні День слов'янської писемності і культури відзначають з 2003 року. Цього дня відбуваються ярмарки, поетичні читання, книжкові виставки, тощо.

    Про традиції слов'янської писемності і культури йшлося під час літературних хвилинок "Притулюся серцем до слова" з учнями початкових класів. Усі присутні добре зрозуміли, що мова є своєрідна оповідь буття нації, бо в ній досвід мільйонів людей від народження до смерті, їх світовідчуття та ідеали.