"Чорний вересень 1941-го..."

       
  До 1941 року назва "Бабин Яр" була відомою здебільшого аматорам лижного спорту та природознавцям. А протягом двох діб - 29 - 30 вересня 1941 року - Бабин Яр перетворився на символ загальнолюдської трагедії, жорстокої наруги над тисячами безвинних людей. За ці дві доби за офіційним повідомленням виконавців злочинної акції - есесівської айнзацгрупи "Ц" - було вбито 33771 людину. 
   На жаль, трагедія Бабиного Яру тривала й надалі. Просто під урвищем та у ближніх ровах знищували в'язнів великого концтабору, що містився неподалік, на Сирці. До загальних могил потрапляли військовополонені, підпільники, заручники за дії підпільників. Тут загинули чотири футболісти з команди київської "Динамо" - учасники матчів проти команди окупантів. Тут назавжди залишилися борці за незалежність України, серед них - поетеса Олена Теліга...
       Про ці та інші події трагедії Бабиного Яру йшлося під час заходу "Це наша біль, це наша пам'ять".








Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

"В гостях у Шамо"

Зображення
Різдвяно-новорічні свята  – це час радості, сімейного тепла і традицій. А яке свято без пісень?  Щедрівки, як давні обрядові пісні, символізують побажання достатку, щастя і благополуччя, об'єднуючи людей у святковій атмосфері. В літературно-музичной вітальні "В гостях у Шамо" пройшов святковий вечір, який був  присвячений щедрівкам.  Учасники насолодилися чарівними мелодіями, які пролунали у виконанні талановитого музиканта Віктора Головача і поринули в справжню атмосферу зимової казки.. Також пролунали вірші  та гумарески у виконанні Сергія Довженко, які передавали дух зимових свят. Присутні мали можливість дізнатися більше про історію щедрування, значення цих пісень у культурі та святкових обрядах українців. Про це їм розповіла керівниця краєзнавчого факультета Галіна Юрченко. Такий вечір став нагадуванням про важливість збереження та популяризації українських традицій.
Докладніше

З Україною в серці

Зображення
  І все на світі треба пережити, І кожен фініш – це, по суті, старт, І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт. Ліна Костенко Наші люди - непереможні. Не дивлячись на війну, на побутові складнощі, на далечінь від рідної домівки, вони знаходять сили жити і творити. Сьогодні з’являються нові імена, це зовсім молоді поети й поетки, але вже надзвичайно цікаві, з величезним потенціалом. На наших очах формується нове поетичне покоління – цікаве, яскраве.  Поезія буяє пишним цвітом, причому не лише про війну.  І вона  може бути домом для того, хто втратив дім. Дуже чекаємо на Перемогу. І вона буде обов’язково. І будуть нові вірші, і сльози радості, і пісні... 
Докладніше

В її віршах історія народу

Зображення
  Ліна Костенко – одна з найвидатніших поетес сучасної України, справжній символ незламності духу та сили слова. Її творчість, наповнена глибокою філософією, патріотизмом і тонкою лірикою. Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищів на Київщині в сім’ї вчителів. Змалку захоплювалася літературою та писала вірші. Після закінчення школи вступила до Київського педагогічного інституту, а згодом продовжила навчання в Московському літературному інституті, який закінчила у 1956 році. У 1950–1960-х роках Ліна Костенко була однією з найяскравіших постатей в українській літературі. Як учасниця руху шістдесятників, вона відкрито підтримувала національну інтелігенцію та критикувала радянську владу. Через це її творчість була під забороною, а багато її поезій не допускали до друку. Попри це, Ліна Костенко не зрадила своїх переконань і писала "в шухляду". Її твори публікувалися за кордоном у Польщі та Чехословаччині, а в Україні розповсюджувалися через самвидав...
Докладніше