"Комік в кіно - трагік у житті" (Б.Брондукову - 80)
Брондуков Борислав Миколайович - український кіноактор, народний артист України, лауреат Державної премії України ім. О.Довженка.
Він народився 1 березня 1938 року в селі Дубова Київської області.
В дитинстві був кволою і хворобливою дитиною. Напевно, тому мама і бабуся нарекли його Болеславом. Ім'я стало пророчим: на долю Борислава Миколайовича випала велика частка і болю, і слави. Однак в радянських реєстраційних книгах такого імені не значилося, і в метриці немовля записали Броніславом.
Початкову освіту Броніслав отримував вдома та в церковно-приходській школі при римо-католицькому костелі. Потім була загальноосвітня школа.
Професійним актором Брондуков ставати не збирався. Закінчивши в 1960 році Київський будівельний технікум, працював спочатку виконробом на будівництві, потім на заводі "Арсенал" і при цьому грав в заводському народному театрі. Там і спіткало його покликання. На одному з виступів заводської самодіяльності молодого актора помітив ректор Театрального інституту ім. І.Карпенка-Карого Микола Задніпровський і запросив юне обдарування вступити до себе в інститут.
Акторська кар'єра Брондукова почалася ще зі студентської лави в 1962 році в фільмі знаменитого нині на весь світ режисера Сергія Параджанова «Квіти на камені». Тоді ж він і взяв собі псевдонім Борислав. Але перша роль помітного успіху акторові не принесла. Після закінчення театрального інституту в 1965 році Брондуков став актором Київській кіностудії імені О.П.Довженка, де пропрацював все своє життя.
Після кількох епізодичних робіт Борислав Брондуков продемонстрував свій акторський дар у фільмі Леоніда Осика "Камінний хрест" (1968).
Розквіт творчості Брондукова припав на 70-і роки ХХ століття, коли артист зіграв у багатьох відомих картинах різних жанрів. Спочатку зіграв ряд епізодичних ролей у фільмах: "Вій", "Небезпечні гастролі", "Якщо є вітрила", "Крок з даху". Однак вперше був відзначений публікою в комедії Віталія Мельникова "Здраствуй і прощавай".
Поступово, картина за картиною, Борислав Брондуков завоював серця глядачів, а разом з тим - визнання режисерів.
Але знаменитим його зробила епізодична роль Федула в комедії Георгія Данелії "Афоня".
Далі були ролі у Еміля Лотяну в поетичній стрічці "Табір іде в небо" і комедії Віталія Мельникова "Одруження" за однойменною п'єсою М.В.Гоголя. Вдалою була роль Брондукова ще в одній комедії Георгія Данелії "Осінній марафон". Знімався він також у Ельдара Рязанова в фільмах "Про бідного гусара замовте слово", "Жорстокий романс", "Гараж".
Комедійний талант Борислава Миколайовича також проявився у фільмах "Дивись в обидва", "Раз на раз не доводиться", "Зелений фургон". Далі була головна роль у фільмі "Вас очікує громадянка Никанорова", яка зруйнувала стереотип суто комедійного актора. У 80-і роки він зіграв одну з самих своїх блискучих ролей - інспектора Лестрейда в знаменитому серіалі про Шерлока Холмса.
Всього Брондуков зіграв в 115 фільмах. При цьому з'являвся, найчастіше, в епізодичних ролях, але йому завжди вдавалося створити на екрані настільки яскравий образ, що глядачі навіть не помічали, що в його ролі дуже мало тексту. Про популярність актора в першу чергу свідчать слова його героїв, які пішли в народ.
Граючи трагедії маленьких людей, кинутих на дно суспільства, він немов сам переживав їх долю. І кожне зігране артистом чуже життя немов вкорочувала його власне. Він просто згорав, немов свічка, в служінні людям. В останні роки свого життя він тяжко хворів.
Помер Брондуков Борислав Миколайович 10 березня 2004 р. у Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Коментарі
Дописати коментар