"Митці України: Семен Гулак-Артемовський"
Гулак-Артемовський Семен Степанович — яскравий представник української композиторської школи, у творчості якого завершився процес становлення української музики кінця XVIII — початку XIX cmоліття. Відомий оперний співак, представник славної когорти вокальної школи, блискучий актор і виконавець українських народних пісень. Автор лірико-комічної опери «Запорожець за Дунаєм» — неперевершеного зразка.
Народився Семен Гулак-Артемовський у м. Городище (тепер Черкаська обл.), походив із старовинного козацького роду, родоначальником якого був Іван Гулак — генеральний обозний гетьмана Дорошенка. Дядько композитора — П. Гулак-Артемовський, відомий український поет і байкар. Навчався Семен у Києві — в духовному училищі (1824—1830) та семінарії (1835—1838), мав чудовий дискант, співав у Софійському митрополичому хорі, був солістом (баритон) хору Михайлівського монастиря. Зачарований красою голосу співака, М. Глинка запросив його до Придворної співацької капели.
У 1837 році майбутній композитор переїхав до Петербурга, де із захопленням зайнявся музичною освітою і співом. Йому відкрився широкий шлях до навчання вокальному мистецтву в Парижі й Флоренції, до виступів на сценах імператорської опери в Петербурзі (1842—1864) і Великого театру в Москві (1864—1865) у провідних партіях російського та італійського репертуару, до слави оперного співака. Сцені С.Гулак-Артемовський віддав 23 роки вірного служіння, створивши понад 50 незабутніх ролей в операх М.Глинки, К.Вебера, Дж.Россіні, Дж.Верді.
З великим успіхом С.Гулак-Артемовський виступав у драматичних виставах, переважно українського репертуару (Чупрун у «Москалі-чарівнику», Виборний у «Наталці Полтавці» І.Котляревського). У камерних концертах поряд з творами М.Глинки, О.Даргомижського, О.Аляб’єва співак виконував українські народні пісні та власні романси. Будучи щирим другом Тараса Шевченка (підтримував поета в часи заслання), присвятив йому пісню «Стоїть явір над водою».
Найвизначнішим здобутком митця є опера «Запорожець за Дунаєм» (1862), в якій втілено національні особливості українського фольклору та побуту. Сюжет авторові підказав М.Костомаров, лібрето написав сам композитор, сам виконав і партію Карася. Перша українська лірико-комічна опера виявилася життєздатною і увійшла до золотого фонду національної музичної спадщини.
Талант С.Гулака-Артемовського, крім мистецтва, розкрився також в інших сферах діяльності про що свідчить про його ґрунтовні знання в галузях географії, історії, статистики, економіки. Але зірка Семена Гулака-Артемовського зійшла саме у музичній творчості. Він першим серед вітчизняних митців використав українське народне мистецтво як джерело професійної музики.Семен Степанович Гулак-Артемовський помер 17 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьківському кладовищі.
Коментарі
Дописати коментар