"Вчений і політик: В.Яніву - 110"

  Серед тих, хто повернувся сьогодні в коло живої української культури — один із найталановитіших синів України, вчений-етнопсихолог, видатний громадсько-політичний діяч, бо­рець за визволення України, довголітній ректор Українського Віль­ного Університету у Мюнхені Володимир Янів.
   Народився Володимир 1908 року у Львові. Після закінчення гімназії вивчав психологію, філософію, соціологію, іс­торію спочатку у Львівському, а потім — Берлінському універси­тетах. У 20-ті роки Володимир Янів був одним із провідних членів націоналістичної організації ОВКУГ. Пізніше він став співредактором підпільного жу­рналу «Юнак», членом крайової екзекутиви ОУН, головним спів­робітником «Бюлетеня КЕ ОУН на ЗУЗ» (західноукраїнських зем­лях) — крайового органу ОУН. Був засуджений до 5 років ув'язнення на львівському «процесі Бандери» у травні 1936 року. Ув'язнення відбував у польському таборі Береза Картузька. 
   Володимир Янів і далі зазнавав політичних репресій протягом всього свого життя. Зокрема, він сидів у німецькому концтаборі за підготовку та про­ведення в життя Акта проголошення відновлення Української дер­жавності 30 червня 1941 року.

                           

  Крім політичної боротьби, Янів продовжує активно займатися науковою діяльністю, пише вірші. У 1944 році захищає докторсь­ку дисертацію на унікальну тему: «Душевні переживання в'язня».
    З цього часу починається активний науковий період життя Воло­димира Яніва. Він грунтовцо досліджує соціально-психологічні та етнопсихологічні проблеми. З 1946 року Янів починає активно співпрацювати з Українсь­ким Вільним Університетом у Мюнхені. В цьому закладі він прой­шов шлях від старшого асистента до ректора. Янів був професо­ром Українського католицького університету, дійсним членом на­укового Товариства ім. Шевченка, заступником голови НТШ в Європі, дійсним членом Міжнародної вільної Академії.
    Янів залишив чималий науковий доробок. Йому нале­жать понад 100 наукових праць в галузі історії, соціології, етно­психології, величезий масив публіцистичних статей, оглядів, есе. Чимало текстів Яніва вміщено в «Енциклопедії українознавства».

  Володимир Янів дожив до відновлення незалежної Української держави. Він помер у 1991 році у Мюнхені, де й похований.