"Ім'я в історії: Г.Ващенко - 140"
Ващенко Григорій Григорович — один із найталановитіших педагогів української діаспори, професор-теоретик педагогіки, вчений-психолог. Григорій Ващенко народився 23 квітня 1878 року в с. Богданівка, що на Полтавщині. Початкову та середню освіту він здобув на рідній землі. Глибока віра в Бога привела юнака до Московської духовної семінарії, проте священиком Григорій так і не став. Повернувшись в Україну, він працює вчителем. Схильність до наукової діяльності спонукає молодого педагога звернутися до поглибленого вивчення спеціальних праць з педагогіки та психології. Досвід, набутий під час викладання у різних гімназіях України та Грузії, він блискуче використав на користь утворення Української Народної Республіки 1917—20 років.
Активно працюючи на формування національної української свідомості населення Полтавщини, Г. Ващенко створює мережу українських шкіл і вчительських курсів, основною метою яких було утвердження ідеї української державності.
У 1918 році Г. Ващенко стає доцентом Українського Полтавського університету. Педагогічної діяльності він не припиняє і в часи утвердження радянської влади. Праця професора Ващенка «Загальні методи навчання» стала основним підручником для педагогічних вищих навчальних закладів України. Однак вже у 1931 році вченого було звинувачено в «буржуазному націоналізмі», знято з посади, праці вилучено з ужитку. Лише терміновий виїзд за межі України рятує йому життя.Під час Другої світової війни професор Ващенко емігрує на Захід, де очолює Українську Богословську академію та кафедру педагогіки в Українському Вільному університеті Мюнхена.
Усе життя вчений поклав на утвердження виховного ідеалу, що формується на основі української духовності від давніх часів. Виховання українського громадянина, здатного вірно служити Богові та Україні, можливе на грунті гармонії трьох складових душі: розуму, почуттів і волі відповідно до обдарованості. Він вирізняв два головні завдання розумового виховання: дати молоді систематичні знання, які б ґрунтувалися на рівні сучасної науки та відповідали вимогам історичного поступу України, а також розвинути формальні здібності інтелекту — спостережливість, творчу уяву й логічне мислення. 
Професор Григорій Ващенко постійно полемізував із тими, хто вважав метою виховання перетворення людини на служницю держави. Серед найголовніших його творів книга «Виховний ідеал». Численний доробок ученого увійшов до скарбниці української педагогіки.
Помер Григорій Григорович Ващенко 2 травня 1967 року і похованний у Мюнхені.
Коментарі
Дописати коментар