"Ім'я в історії: Г.Вороному - 150"

  Вороний Георгій Феодосійович — великий вчений XIX—XX століття, один з найбільш цитова­них математиків світу, автор шести фундаментальних монографій, передусім із теорії чисел, кожна з яких відкрила нову галузь математичних досліджень. 

  Георгій Вороний народився 28 квітня 1868 році в с. Журавка (нині — Чернігівсь­ка обл.) в родині відомого своєю просвітницькою діяльністю професора Феодосія Вороного, сучасника й знайомого Та­раса Шевченка. Закінчивши Прилуцьку гімназію, сімнадцятилітній Георгій вступив до Петербурзького університету. Там юний математик виявив блискучі здібності і після закінчення повного курсу навчання (1889) був залишений при університеті для підго­товки до професорського звання.
 Після захисту магістерської ди­сертації (1894) призначений професором Варшавського універси­тету. В 1897 році захистив докторську дисертацію, а в 1907 році обра­ний членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук. 

  

  Головним результатом дисертаційних праць українського ма­тематика був опис загального кубічного поля цілих алгебраїчних чисел та побудова алгоритму для обчислення основних його одиниць, який згодом отримав назву: алгоритм Вороного. Узагаль­нення алгоритму неперервних дробів марно шукали протягом усього XIX століття найкращі математики Європи. За цей науковий внесок Г. Вороний отримав премію ім. В. Буняковського (1896). Лише через 42 роки алгоритм Вороного заново відкрили німецькі математики.

    Найвизначнішими за глибиною одержаних результатів є дві великі останні монографії вченого (1908—1909), які поряд із розро­бками Г. Мінковського склали основу нової галузі математики — геометрії чисел, й інтерес до яких особливо зріс, починаючи з 1970-х pоках. Наукові ідеї Георгія Вороного житимуть, допоки існуватиме математика.

   Вороний страждав від хвороби жовчного міхура. Восени 1908 року його хвороба перейшла в гостру форму і Георгій Вороний помер 20 листопада 1908 року. 
   Згідно з останньою волею вченого він був похований у Журавці. Його забальзамоване тіло зберігалося у спеціальному склепі, але на початку 30-х років ХХ століття склеп був знищений і тіло вченого односельці перепоховали в могилу його батька Феодосія Вороного.