"Світло українського розуму"

   Сторічна історія Національної академії наук – це шлях, сповнений постійного творчого пошуку та подвижницької праці людей, які в цьому невтомному пошукові бачать сенс свого життя. Створювали Українську академію наук знані в світі вчені, мужі, за плечима яких були великі наукові досягнення та великий досвід життя. 
   В ювілейні дні природно звертатися до початків, до джерел. Прочитаймо цю історію... 
   Кінець XIX - початок ХХ століть у світі позначився інтенсивним розвитком наук. Формувалися нові наукові напрями, виникали нові наукові школи, створювалися науково-дослідні лабораторії та інститути. 
   Розвиток науки в Україні в другій половині XIX століття був пов’язаний виключно з її вищою школою, передусім університетами. Тож, ідея створення своєї Академії наук існувала вже тривалий час. Спочатку Наукове Товариство імені Шевченка у Львові, а потім Українське Наукове Товариство у Києві мислилися їхніми засновниками та членами як прообрази найвищого українського наукового зібрання. З квітня 1917 року Центральна Рада починає працювати над документами про створення Академії наук; але далі обговорень справа не просувається. 

  Ідея була підхоплена урядом Павла Скоропадського. На пропозицію міністра народної освіти і мистецтва Миколи Василенка була створена спеціальна комісія, яка від 9 липня до 17 вересня 1918 року розробила законопроект про заснування Української Академії Наук (УАН). Тепер ішлося про повноцінну Академію, яка мала охоплювати всі основні сфери науки. 

   14 листопада 1918 року законопроект був затверджений гетьманом. Урочисте відкриття Української Академії наук відбулося 24 листопада, а перші установчі загальні збори – 27 листопада. За статутом, Академію було створено самоврядною установою, яка складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічної станції, бібліотеки, друкарні та архіву. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Академія мала три відділи: історично-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний. 

  Першим її президентом було обрано видатного вченого-геолога і геохіміка зі світовим ім’ям Володимира Вернадського, а неодмінним секретарем – Агатангела Кримського.

Першими академіками були призначені історики Дмитро Багалій та Орест Левицький, економісти Михайло Туган-Барановський та Володимир Косинський, сходознавці Агатангел Кримський та Микола Петров, лінгвіст Степан Смаль-Стоцький, геологи Володимир Вернадський та Павло Тутковський, біолог Микола Кащенко, правознавець Федір Тарановський, фахівець з теоретичної механіки Степан Тимошенко. 

   У різні роки президентами Академії обирали: Миколу Василенка (1921—1922), Ореста Левицького (1922), Володимира Липського (1922—1928), Данилу Заболотного (1928—1929), Олександра Богомольця (1930—1946), Олександра Палладіна (1946—1962). А з 1962 року і до нині  беззмінним президентом залишається Борис Патон.

  Від історичного універсалу гетьмана Павла Скоропадського Національна академія наук України, сьогодні найвища в Україні державна наукова установа, пройшла складний шлях, має непросту історію, добрі традиції, світового рівня наукові результати. Найбільші наукові відкриття вітчизняних учених - створення першої у світі електронної машини, здйснення ядерної реакції з розщеплення ядра, одержання важкої води, зварювання металу в космічному просторі, електрозварювання живих тканин, систему операційного лікування серця та ока; отримання активного антибіотика рослинного походження тощо - вивели нашу країну на передові позиції світового науково-технічного потенціалу. За роки свого існування Академія зробила вагомий внесок у скарбницю світової науки, сприяла своєю діяльністю розвитку України. 

  Цей ювілей є свідченням того, що закладені у далекі та непрості роки основоположні принципи статутної діяльності Академії успішно витримали випробування часом. Інтелігентність, висока освіченість, свідома громадянська позиція провідних учених Академії викликають не тільки захоплення і повагу, але й утверджують високий дух науки. 

З Днем заснування Національної Академії Наук України!