"Улюблений актор мільйонів: Л.Бикову - 90"

     Биков Леонід Федорович — актор і режисер... Перший з його талантів розкрився ще на початку 1950-х, другий — через двадцять років, коли відомий і популярний актор поставив на кіностудії ім. О. Довженка фільм «В бій йдуть тільки «старики» і виконав у ньому головну роль — командира бойової ескадрильї. 

    Леонід Биков  на­родився 12 грудня 1928 році в с. Знаменське на Донеччині у робочій родині. Жвавий, до­тепний, артистичний юнак не міг не обрати саме лицедійську про­фесію — пішов навчатися до Харківського державного театрального інституту а потім впродовж дев’яти років працював у Харківському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка.

    У кіно дебютував 1953 році в ролі Сашка у фільмі «Доля Марини» і одразу запам’ятався глядачам органічністю і ліризмом. Петро Мокін із «Приборкувачки тигрів», Альоша Акішин із «Добровольців» — безкорисливі юнаки, які по-справжньому переживають нерозділене кохання, кумедний солдат Максим Перепелиця, моторний капітан річкового судна у фільмі «Коли розводять мости», самовідданий у коханні хлопчина з «Альошчиного кохання»... Вже ці перші ролі засвідчили унікальність акторського обдарування Леоніда Бикова.

    Однак йому хотілося не лише грати. На початку 1960-х pоків він став режисером кіностудії «Ленфільм», де поставив дві картини — «Мотузочка» та «Зайчик». В останньому він також зіграв роль голов­ного героя — непримітного театрального гримера з неабиякими ак­торськими здібностями. Та по-справжньому режисерський талант Бикова розкрився пізніше, коли він повернувся на Батьківщину та по­чав працювати на кіностудії ім. О. Довженка.

   Перша постанова — телефільм «Де ви, лицарі?» — була досить скромною, друга — «В бій ідуть тільки «старики» — приголомшли­вою, найбільш касовою за всю історію існування студії. Фільм зібрав багато призів — перші премії за кращий фільм та за виконання чоловічої ролі на VII Всесоюзному кінофестивалі в Баку, нагороди на кінофе­стивалях у Югославії та Чехословаччині.

  Воєнну тему Леонід Биков продовжив фільмом «Ати-бати, йшли солдати». А потім вирішив змінити тематику, готувався до знімання фантастичної комедії «Пришелець». 
   Леонід Биков трагічно загинув у автомобільній катастрофі на 47-му кілометрі траси «Мінськ-Київ» 11 квітня 1979 року. Він похований на Байковому кладовищі.

  Пам’ять Леоніда Бикова увічнено меморіальними дошками на будинку, де він жив, та на будівлі адміністративного корпусу кіно­студії ім. О. Довженка. Його іменем названо малу планету, ескадри­лью льотного полку України. Відомий український режисер Леонід Осика зняв про нього фільм «...Якого любили всі». Дуже влучна на­зва — він був справді народним артистом.