"...Віки злітають, ніби журавлі, над вічністю Шевченка..."

 Тарас Григорович Шевченко… Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря - то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.
       Навряд чи можна ще щось додати до висновку, який свого часу зробив Іван Франко у своїй «Посвяті»:

  "Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. 

Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.

  Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим...

  ...Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі на ржу, ані його любов до людей – у ненависть і погорду, а віри в Бога – у зневіру, песимізм..."

   Сьогодні ми вивчаємо своє минуле і пишаємось, що був у нас великий патріот і пророк, який побачив нову Україну.

  До дня народження Т.Г. Шевченка в бібліотеці пройшов літературний вернісаж "...Віки злітають, ніби журавлі, над вічністю Шевченка...".  Також кожен бажаючий зміг прийняти участь в поетичних хвилинках "Віршів віночок від Тараса".