"І знову починається весна"
Весна – пора натхнення та кохання. Весна довгоочікувана, весела і грайлива. Що, крім віршів може підхопити та передати радісний настрій зміни у природі, а разом з нею й у душі людини. Природа пробуджується, розпускається, гілочки з листочками тягнуться до сонця, переплітаючись від вітерця, немов рими з рядків весняних віршів. Разом з природою пробуджується й наше серце і тягнеться до віршів та до кохання. Тож, напередодні Свята весни почитаємо вірші, що сповнені весняних подій, появи перших листків, трави та промінців ласкавого сонця.
Весна! весна! — від поночі до рання.
Весна — в вікно, на дах, на капелюх,
весна в колючі воронові гнізда,
весна на кригу і від берегів —
на течію, на вир, на чорториї
весна правує серцем, як веслом,
весна збігає і збігають роки,
вже й вечори попереду біжать.
Ліна Костенко
Дощі програють по городах гаму.
Трусне зелені кучері весна.
Педалі днів натисне під ногами –
і заспіває пташка голосна.
Засяють ночі зорями жасминно.
А срібний дощ підніме жалюзі - півонії,
рожеві, як фламінго,
стоять в городі на одній нозі.
Весняний день. Вологий вітер. Хмари.
Гримлять струмки. Ламаються льоди.
Граки в садах влаштовують базари.
В полях — озера талої води.
То дощ. То сніг. То пролісків іскринки.
То перший грім. То пломінка блакить…
Усе мінливе, наче настрій жінки:
Не добереш, чого чекать за мить.
Дмитро Павличко
До мого вікна
Підійшла весна.
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло...






Коментарі
Дописати коментар