"Вчені України: М.Ф. Гамалії - 160"

   Гамалія Микола Федорович — один з основоположників мікробіологічної науки, співза- сновник першої бактеріологічної станції в Одесі. Заклав основу вчення про бактеріофаг, відкрив бактеріолізини, досліджував мінливість мікробів. 
  Микола Гамалія народився у 1859 році в Одесі. Свою наукову діяльність розпочав під час навчання на медичному факультеті Но­воросійського університету з розробки засобів профілак­тики і боротьби з інфекційними захворюваннями (сказом, чумою, холерою).

   У 1886 році М. Гамалія разом з І. Мечниковим заснував в Одесі пер­шу в Російській імперії і другу в світі (після Інституту Л. Пастера) на­уково-практичну бактеріологічну станцію, де продовжив досліджен­ня, розпочаті ще в університеті.  Він був першим лікарем, котрий оволодів методикою за­побігання сказу. В подальшому, працюючи над її вдосконаленням, Микола Федоро­вич розробив свій власний метод антирабічного щеплення, який бу­ло успішно випробувано на практиці.

   Дуже важливе для біології відкриття учений зробив у 1898 році — описав розчинення в дистильованій воді паличок сибірки, назвав­ши це явище бактеріолізом. Його великою заслугою стало впровадження в СРСР обов’язкового щеплення населення проти віспи як засобу ліквіда­ції цієї хвороби. М. Гамалія розробив швидкісний метод приготу­вання вакцини, що давав змогу виготовляти її в необхідних кількостях. 

  Ученим написана перша монографія з питань вірусології «Фільтропроникаючі віруси» (1930). Не менш цікавими є дослідження етіології злоякісних новоутво­рень. Вчений плідно працював в галузі онковірусології і вакцинопрофілактики вірусних захворювань, стояв біля витоків створення перших вірусологічних лабораторій як у СРСР, так і в Україні. 

  Микола Гамалія заклав основи розвитку загальної, медичної та сільськогосподарської вірусології. Автор понад 250 наукових праць, він увійшов в історію науки як першовідкривач у бага­тьох галузях теоретичної і практичної медицини.
   Протягом останніх років життя вчений розробляв питання загальної імунології, вірусології, вивчав грип, інтенсивно опрацьовував проблему специфічного лікування туберкульозу.

  Микола Федорович Гамалія помер 29 березня 1949 року.