"Кривава висота"
"Люди, безумовно, повинні пам'ятати про тих хлопців, які склали голови там. Це були найпростіші хлопці, багато з яких тримали автомат перший раз.
Не секрет, що тоді – у 2014 році – йшли ті, хто міг йти, хто був готовий йти.
Це далеко не завжди були професійні військові" (Максим Музика. "Савур-Могила. Військовий щоденник").
Савур-Могила, відома ще з козацьких часів та років Другої світової, влітку 2014-го року стала однією із найгарячіших точок в теперішній російсько-українській війні. Стратегічна важливість висоти у тому, що вона підноситься над прилеглими степовими просторами Донецького Кряжу, дозволяючи контролювати велику ділянку кордону України з Росією. З вершини кургану проглядається територія радіусом у 30-40 кілометрів, а до російського кордону від нього менше десятка кілометрів.
На початку червня курган взяли під контроль загони місцевих сепаратистів, посилені прибулими з Донецька бойовиками батальйону «Схід». Українські військові отримали наказ – вибити терористів та утримувати висоту.
Савур-Могила, відома ще з козацьких часів та років Другої світової, влітку 2014-го року стала однією із найгарячіших точок в теперішній російсько-українській війні. Стратегічна важливість висоти у тому, що вона підноситься над прилеглими степовими просторами Донецького Кряжу, дозволяючи контролювати велику ділянку кордону України з Росією. З вершини кургану проглядається територія радіусом у 30-40 кілометрів, а до російського кордону від нього менше десятка кілометрів.
Упродовж боїв у червні-серпні 2014 сили АТО брали висоту кілька разів. Але найзапекліші бої розпочалися в серпні. Командуючим операцією був призначений заступник начальника розвідки зі спеціальних операцій полковник Ігор Гордійчук – легендарний «Сумрак». “Це була збірна команда з добровольців, волонтерів. Основу складали три групи – ті, хто вирвалися з Криму, хлопці з Луганська та Харкова. Також були військові, які залишилися з 51 бригади, частина 21 повітряно-десантної бригади. Підтримувала нас і артилерія, але там був обмежений ресурс”, - згадує Гордійчук. Всі розуміли складність цього завдання – взяти цю висоту. Тому ніхто нікому не віддавав наказів, викликали всіх добровільно. 
Постійний шквальний вогонь артилерії противника чергувався з атаками. Їх танки, снайпери, гранатометники били прямим наведенням. Це було справжнє пекло. Від близьких розривів бійці отримували поранення і сильні контузії. Однак загін українських спецпризначенців продовжував триматися. Вони утримували висоту протягом місяця у повному оточенні, без води і боєприпасів, під шквальним вогнем російської артилерії вдень і вночі.
18 серпня стало очевидно, що межа людських можливостей є навіть у цих сталевих українців. На цей час на Савур-Могилі залишалося лише десять добровольців. Бійцям було потрібно підкріплення. На допомогу вирушила група десантників з 25 повітряно-десантної бригади при підтримці одного танку і двох БМП. Провідниками стали бійці 3 полку спецпризначення. Всі з групи прекрасно розуміли, що цей рейд стане практично дорогою в один кінець, бо на той час ворог вже контролював основні дороги на підступах до висоти.
19 серпня противник знов великими силами пішов на штурм висоти. Танки стріляли прямим наведенням по всім укриттям. Хлопці трималися з останніх сил. Але незважаючи на величезну перевагу ворога і велику втому героїв, більшість з яких була поранена, висота залишалися під контролем добровольців.
Але "криваву висоту" все ж довелося залишити. Наказ про відхід наших воїнів надійшов від командування Збройних Сил України пізно ввечері 24 серпня. На той час Савур-Могила була в щільному кільці, сили були надто нерівні. 25 серпня група Гордійчука відійшла з кургану. Відходили по російських тилах 60 кілометрів та наприкінці потрапили в "Іловайський котел"...
В боях за стратегічну висоту на Донеччині Українська армія зазнала чималих втрат, багатьох захисників терористи взяли у полон. За перший тиждень вересня біля Савур-Могили знайдено тіла 18 загиблих українських воїнів, також виявлено братську могилу, в якій поховано не менше п'яти осіб. Терористи жорстоко катували українських полонених: тіла спотворені до невпізнання: відрубані фаланги пальців, викручені руки, шматки тіл, сліди задушення.
Штурм та оборона Савур-Могили - це одна з найбільш відчайдушних та одна з найнеймовірних військових операцій, яку провели Збройні Сили України на цій війні. А героїзм її захисників - це приклад справжньої військової гідності!
Віримо - Україна переможе
Штурм та оборона Савур-Могили - це одна з найбільш відчайдушних та одна з найнеймовірних військових операцій, яку провели Збройні Сили України на цій війні. А героїзм її захисників - це приклад справжньої військової гідності!
Віримо - Україна переможе
і день миру обов’язково настане!
Коментарі
Дописати коментар