"Духовний велетень літератури: П.Кулішу - 200"

  Знаний письменник, громадський діяч, автор першої фонетичної абетки для української мови - Куліш Пантелеймон Олександрович. Він  народився 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі Чернігівської губернії. Навчався в  Новгород-Сіверській гімназії, а першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері народної казки. 

  З кінця 1830-х років Куліш  був  слухачем лекцій у Київському університеті, далі отримав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі. Згодом Пантелеймон Олександрович викладав в Києві, у Рівному. 

   Коли   журнал «Современник» починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», був запрошений  до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету. Через два роки Петербурзька Академія наук посилає Куліша у відрядження в Західну Європу, куди він вирушає із своєю  дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською. У Варшаві його як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга.  Тут його

ув'язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу. Після довгих клопотань Куліш здобув посаду у канцелярії губернатора, а згодом почав редагувати неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей». У 1850-х роках він повертається до Петербурга, де продовжує творити, хоча друкуватися деякий час не мав права. Працюючи у Варшаві, у Відні, а з 1873 року — у Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», Пантелеймон Олександрович готує тритомне дослідження «История воссоединения Руси». 

  В останні роки життя письменник з родиною оселяється на хуторі  Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії. Він багато перекладає, особливо Шекспіра, Гете, Байрона, готує до видання в Женеві третю збірку поезій «Дзвін». 

  Помер Куліш Пантелеймон Олександрович 14 лютого 1897 року на своєму хуторі.