"Ім'я в історії: Г. Галагану - 200"

   Галаган Григорій Павлович — представник відомого козацько-старшинського роду, один з провідних діячів ліберального руху в Україні, збирач і дослідник народної творчості, меценат. 

   Народився Григорій Павлович у 1819 році в селі Сокиринці на Полтавщині. Виходець із козацького роду, Григорій Галаган був яскравим представником патріотично налаштованої української дворянської еліти. Він належав до покоління, чиї переконання сформувалися в атмосфері суспільно-політичного піднесення середини XIX століття, був у дружніх стосунках з провідними діячами української культури і науки — Т. Шевченком, М. Макси­мовичем, П. Кулішем, В. Антоновичем, багатьма членами Київсь­кої громади. На рубежі 1860-х років Г. Галаган разом з батьком і сином Тарновськими відіграв велику роль у організації української видав­ничої справи в Петербурзі, що дало сильний поштовх піднесенню української культури.

   Випускник Петербурзького університету, юрист за фахом і лібе­рал за своїми поглядами, Г. Галаган брав участь у підготовці і прове­денні селянської реформи — скасування кріпаччини, у 1880-х роках був членом комісії, що розробляла питання зменшення селянських викупних платежів, з 1885 року став членом Державної ради і на цій по­саді теж чимало зробив для полегшення становища пореформеного українського села.

   Людина високої культури, знавець мистецтва і народної творчості, він багато років плідно працював у Пол­тавському земстві, яке на всю країну славилося своїми демократич­ними культурно-освітніми ініціативами.

   Григорій Павлович був відомим аматором фольклорно-етнографіч­них студій, чимало сил віддав збиранню українських народних пісень та виданню пісенників, у своєму маєтку в с. Сокиринцях на Полтав­щині створив музей українського народного побуту, склав «Докладний опис української вертепної драми». У 1873—1875 роках він очолював Південно-Західний відділ Географічного товариства — єдиний лега­льний на той час осередок наукової українознавчої роботи.

   Найбільше відомий Г. Галаган своєю благодійницькою та меце­натською діяльністю. Він надавав помітну матеріальну підтримку виданню часопису «Киевская старина», творчим і мистецьким колек­тивам. Ним започатковано першу в Україні селянську позичково- ощадну касу в с. Сокиринцях, ініційовано відкриття чоловічої та жі­ночої гімназій у Прилуках (1874) та ряду народних шкіл, які діяли за його матеріальної підтримки. У 1876 році Г. Галаган пожертвував свій маєток у с. Дігтярі для організації ремісничого училища.

   Вінцем високої місії служіння народові на просвітницькій ниві стало заснування Григорієм Галаганом у 1871 році у Києві приватного навчального закладу. Це був на той час один з кращих в історії України недержавних середніх навчальних закладів.

   Помер Григорій Павлович Галаган 7 жовтня 1888 року в селі Сокиринці на Полтавщині.