"Прелюдія осені"

  
  Як шкода, що закінчилось літо... Прийшла осінь та підкорила собі природу. Хоч сонечко ще по-літньому світить, та дні стали коротшими. Золотавими стоять крони дерев.

"Сумна арфістко, рученьки вербові,

По самі плечі вкутана в туман,

Зіграй мені мелодію любові,

Ту, без якої холодно словам.

Зіграй мені осінній плач калини,

Зіграй усе, що тільки попрошу.

Я не скрипковий ключ, а журавлинний

Тобі над полем в небі напишу…"

  
   Сумує разом із вербами поетичними рядками Ліна Костенко.

  Справді, осінь ніколи не залишалася без уваги ані поетів, ані митців.Про цю прекрасну пору року складено багато віршів, творів, розповідей, оповідань. Скільки влучних епітетів, метафор, порівнянь використано письменниками для опису неймовірної краси осені.

   Саме на початку цієї мрійливої пори року ми знову мали нагоду зустрітися з потенційними читачами на вулиці та в сквері. Бібліотека поруч в будь-яку пору року.