"Вчені України: Н. М. Максимович-Амбодику - 265"

  

 Амбодик-Максимович Нестор Максимович — основоположник вітчизняного наукового акушерства, перший з лікарів царської Росії, удостоєний звання професора акушерства. Стояв біля джерел формування педіатрії, медичної та ботанічної термінології. 

   Нестор Амбодик-Максимович народився 7 листопада 1744 року в с. Веприк на Полтавщині. Навчався у Київській духовній академії, а згодом у медичній школі при Санкт- Петербурзькому сухопутному госпіталі. Докторську дисертацію підготував на медичному факультеті Страсбурзького універ­ситету (1775). 

   Дорогу до наукового медичного олімпу Нестор Амбодик- Максимович розпочав у 1776 році зі служби у Санкт-Петер- бурзькому адміралтейському госпіталі, Кронштадтській госпі­тальній школі, де викладав фармакологію, медико-хірургічну практику, акушерство. У 1781 році він очолив Санкт-Петербурзьку школу сповивальних бабок, яка в 1787 року була перетворена у Спо­вивальний інститут. Вчений був також і блискучим практиком. Він одним із перших почав виконувати операції з накладанням акушерських щипців. Запровадив обов’язкові заняття у пологовому відділенні, а для жінок, які хотіли вивчати акушерство, Амбодик-Максимович читав лекції у себе вдома. 

   Н. Амбодик-Максимович — автор першого посіб­ника з акушерства і педіатрії «Мистецтво сповивання, або Наука про баб’яче діло». Велику увагу приділяв питанням фізіології немовлят, описав хвороби, характерні для дітей раннього віку, відзначав незамінність материнського молока у вигодовуванні дітей, підкреслював важливість дотримання санітарно-гігієнічних норм, збалан­сованого харчування. За внесок у розвиток акушерської справи Нестор Максимович першим був удо­стоєний звання професора сповивального мистецтва (1782). 

   Учений підкреслював необхідність зв’язку медицини з іншими галузями природознавства. Амбодику-Максимовичу належать актуальні й масштабні праці у галузі медичної ботаніки і лікарської терапії, в яких він надавав особливого значення лікувальним властивостям рослин і підкреслював важливість вивчення флори. Неабиякої шани гідна ця творча особистість за збір, творення і систематизацію вітчизняних наукових термінів, що увійшли до упорядкованих ним словників: Анатоміко-фізіоло­гічного (1781), Медико-хірургічного (1785) та Нового ботанічного (1804). 

   Усе життя Нестора Амбодика-Максимовича, його величезний талант і ерудиція, надзвичайна працездатність були віддані справі розвитку вітчизняної медицини.
 Нестор Амбодик-Максимович помер  24 липня 1812 року.