Апостол Данило Павлович — Миргородський полковник, гетьман лівобережної України. У період свого гетьманування обстоював політичні права України, суттєво впливав на розвиток її економічної та судової систем, започаткував творення кодексу законів.
Данило Апостол народився 14 грудня 1654 році у сім’ї вихідця з Молдови, родина якого мала давнє та знатне коріння. Вже змолоду Данило Апостол був на важливих посадах у Війську Запорозькому. У 28 років став полковником, іноді обіймав чин наказного гетьмана. Під час численних воєнних походів він демонстрував хоробрість і командирські здібності.
Данило Апостол був одним із тих старшин, що підтримали гетьмана Івана Мазепу під час переходу частини українського війська на бік шведського короля Карла XII наприкінці жовтня 1708 року. Та вже наступного місяця полковник повернувся до табору російських військ, можливо, з пропозиціями від гетьмана про видачу Петру І короля або інших високопоставлених осіб зі шведської верхівки. Згідно з царськими обіцянками Данило Апостол дістав прощення. Згодом він ще не раз відзначився під час бойових дій проти шведів, за що отримав орден Олександра Невського. На чолі козацького корпусу Данило Апостол брав участь у поході росіян до Персії. Повернувшись у 1723 році до України, полковник взяв участь і в політичній акції, поставивши свій підпис під зверненням української верхівки до імператора з проханням про дозвіл виборів нового гетьмана та пе- редання податків із Лівобережжя у розпорядження козацької старшини. Ініціатива не була успішною, а її керівники потрапили до в’язниці. Повернутися на Батьківщину Данило Апостол зміг лише через три роки.
Серйозні політичні зміни в Європі та у самій Росії, загроза війни з Туреччиною змусили царський уряд переглянути свою позицію щодо ліквідації гетьманства в Україні після смерті Івана Скоропадського. Дозвіл на обрання гетьмана було отримано, і 1727 році ним став Данило Апостол. На цій посаді він насамперед почав обстоювати права України в політичній, економічній та судовій сферах, звернувшись із відповідними пропозиціями до Петра II. Попри те, що найважливіші з них були відкинуті, Данило Апостол зумів провести значну роботу з удосконалення системи управління, фінансових справ, судової діяльності Війська Запорозького. Особливу увагу він приділив стану торгівлі.
За сприяння та під пильним наглядом Данила Апостола розпочалась робота зі створення кодексу законів, які діяли на Лівобережжі. Та довести справу до кінця гетьманові не судилося.
Помер Данило Апостол 29 січня 1734 року. Поховали гетьмана в с. Сорочинці, у побудованій на виділені ним кошти кам’яній церкві. Зі смертю цієї видатної людини не закінчилися славні справи роду Апостолів. Двоє синів гетьмана були полковниками, а в XIX столітті нащадки гетьмана з прізвищем Муравйових-Апостолів відіграли важливу роль у повстанні декабристів.
Коментарі
Дописати коментар