"Ім'я в історії: Апостолу Данилу - 365"
Данило Апостол народився 14 грудня 1654 році у сім’ї вихідця з Молдови, родина якого мала давнє та знатне коріння. Вже змолоду Данило Апостол був на важливих посадах у Війську Запорозькому. У 28 років став полковником, іноді обіймав чин наказного гетьмана. Під час численних воєнних походів він демонстрував хоробрість і командирські здібності.
Данило Апостол був одним із тих старшин, що підтримали гетьмана Івана Мазепу під час переходу частини українського війська на бік шведського короля Карла XII наприкінці жовтня 1708 року. Та вже наступного місяця полковник повернувся до табору російських військ, можливо, з пропозиціями від гетьмана про видачу Петру І короля або інших високопоставлених осіб зі шведської верхівки. Згідно з царськими обіцянками Данило Апостол дістав прощення. Згодом він ще не раз відзначився під час бойових дій проти шведів, за що отримав орден Олександра Невського. На чолі козацького корпусу Данило Апостол брав участь у поході росіян до Персії. Повернувшись у 1723 році до України, полковник взяв участь і в політичній акції, поставивши свій підпис під зверненням української верхівки до імператора з проханням про дозвіл виборів нового гетьмана та пе- редання податків із Лівобережжя у розпорядження козацької старшини. Ініціатива не була успішною, а її керівники потрапили до в’язниці. Повернутися на Батьківщину Данило Апостол зміг лише через три роки.
Помер Данило Апостол 29 січня 1734 року. Поховали гетьмана в с. Сорочинці, у побудованій на виділені ним кошти кам’яній церкві. Зі смертю цієї видатної людини не закінчилися славні справи роду Апостолів. Двоє синів гетьмана були полковниками, а в XIX столітті нащадки гетьмана з прізвищем Муравйових-Апостолів відіграли важливу роль у повстанні декабристів.
Коментарі
Дописати коментар