"Алхімія танцю: мова тіла"

«Давайте читати, і давайте танцювати. Ці       дві диверсії ніколи не завдадуть шкоди світові».                                                                                              Вольтер

  Деякі хореографи вважають, що за рухами тіла ховаються справжні рухи душі. Танець - невід’ємна частина будь-якої культури. Він є джерелом натхнення для художників, дизайнерів, скульпторів і режисерів театру і кіно. Люди, які займаються танцями, відрізняються, як правило, цілеспрямованістю і у них хороше здоров'я. 

  Найбільш чуттєвий танець сучасності, без сумніву, - танго. Він виник в 1890 році в Аргентині, але швидко став дуже успішним в Європі. А  запальний танець сальса, який довгий час вважався забороненим, народився в підпільних гральних закладах Куби. Відомо, що рухи для багатьох витончених аристократичних танців хореографи запозичили в народних танцях. А перші вчителі танців з’явилися тільки у ХV столітті.

  Міжнародний день танцю відзначається 29 квітня що року за рішенням ЮНЕСКО в день народження французького балетмейстера Жана Жоржа Новера, реформатора та теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету».
    Головною ідеєю цього дня є об'єднання всіх напрямків танцю, як єдиної форми мистецтва, це привід для  вшанування танцю, а ще - його здатності долати всі політичні, культурні та етнічні межі, можливості об'єднувати людей в ім'я дружби і миру, дозволяючи  говорити однією мовою - мовою танцю.

   Жан Жорж Новера - французький балетмейстер, учень балетмейстера Л. Дюпре. Виступав як танцівник і очолював балетну трупу в театрі «Друрі-Лейн» у Лондоні.

   Новера розробив принципи героїчного балету та балету-трагедії. У 1759 році вийшла його знаменита праця «Листи про танець і балети», де Новера обгрунтував принципи балету-п’єси, який втілюється засобами дієвих пантоміми і танцю в співдружності композитора, хореографа і художника. Балетмейстер говорив, що пантомімою і танцем можна розповідати цілі історії, "станцювати життя" героїв.

  У цей день весь танцювальний світ відзначатиме своє професійне свято - театри опери та балету, сучасні танцювальні групи, ансамблі сучасного бального та народного танцю і інші, як професійні, так і самодіяльні артисти.

Внесок Жана-Жоржа Новера в розвиток танцю, безумовно, величезний. Однак і серед українських танцюристів є такі, що стали відомими на весь світ та здобули всесвітнє визнання завдяки своєму яскравому таланту.

   Сергій Лифар, відомий світу як французький хореограф Серж Лифар, один із найвидатніших танцівників XX століття. Його називали "богом танцю", "добрим генієм балету XX століття". Він уродженець України.  Народився та провів юність у передмісті Києва. Пізніше його родина емігрувала до Парижа, де Лифар став зіркою балету та видатним хореографом. Заслуга Сержа Лифаря в тому, що він фактично відродив французький балет, його репертуар, трупу, його школу та славу.  У Франції Лифар став основоположником нового напрямку в балеті – неокласицизму. Однак він залишився українцем у душі: "Навіть прекрасний, блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро".

   Талант цього сучасного танцівника важко переоцінити. Денис Матвієнко – справжня зірка свого часу та своєї справи. Він – єдиний в світі володар чотирьох Гран-прі міжнародних конкурсів артистів балету. У активі Матвієнка вже близько десяти нагород та премій. Уродженець міста Дніпро, Денис Матвієнко закінчив Київське хореографічне училище, а зараз - прем'єр Маріїнського театру, заслужений артист України, запрошений соліст Великого театру, Нового національного театру (Токіо, Японія), Ла Скала (Мілан, Італія), Гранд Опера (Париж, Франція) та Американського театру балету (Нью-Йорк, США).

   Григорію Чапкісу – 90 років, а він і досі на публіці та частенько танцює, проводить майстер-класи, відвідує молодих танцюристів. Григорій Чапкіс танцює все своє життя. Вперше вийшов на сцену у віці 10-11 років. Серйозну творчу діяльність розпочав вже після війни. Чапкіс працював хореографом у Театрі імені Івана Франка, а з 1955 року виступав у складі Державного ансамблю танцю під керуванням Павла Вірського. Наразі, окрім бурхливої діяльності в Україні, Чапкіс - головний танцмейстер Віденського балу, який відбувається щороку в Австрії. 

   Гурт KAZAKY -українські хлопці відомі, передусім, своєю епатажністю.  Неординарність їх  полягає в тому, що вони танцюють на величезних підборах. Це сприяло їхній популярності за кордоном. Український синті-поп гурт став відомим в 2010 році завдяки відео "Inthemiddle" із хореографією на підборах. Гурт був започаткований такими танцюристами як Олег Жежель, Артур Гаспар, Кирило Федоренко та Стас Павлов. Основними елементами хореографії  є акробатичний танець та вакінг. Найвідоміша їхня робота за межами України – зйомки в кліпі поп-зірки Мадонни.

     Ще один талановитий український танцюрист розповів за кордоном про нашу країну за допомогою танцю. Сергій Полунін – артист балету, уродженець Херсону – у 19 років став прем'єром Британського королівського балету. Окрім цієї роботи, яка тривалий час була для Полуніна основною, український танцюрист  привернув до себе увагу, знявшись в альтернативному кліпі ірландського музиканта Hozier на пісню Take Meto Church. Відомого танцюриста помітив легендарний фотограф і режисер Девід Лашапель. Весь сюжет кліпу побудований навколо танцю Полуніна. Йому без жодного слова вдалося передати неймовірний спектр емоцій. І це саме те, що заповідав Новер і на честь чого світ відзначає Міжнародний день танцю.