"А біль через роки не минає"

Чорнобиль – ми пам’ятаємо цю дату

І застигає в жилах кров.

Чорнобиль – помирає у дитини мати

І не віддасть їй вже свою любов.

Чорнобиль – скільки в цьому слові горя,

Страждань та гірко виплаканих сліз.

Ця радіація впадає в Чорне море, 

Вона таїться в ніжних стовбурах беріз.

Чорнобиль – доки будемо терпіти

Таку халатність та тяжкий урок?

Чорнобиль – помирають наші діти, яким

В житті вже не зробити перший крок.

Валентина Харченко

    

  У квітні кожного року українці вшановують пам’ять тих, хто ціною свого життя та здоров’я врятував світ від екологічної катастрофи. З життя українського народу  день чорнобильського лиха, болю неможливо викреслити. Сьогодні земля Чорнобиля, це чорнобильські стежки, зарослі травами, якими рідко коли ступає нога людини.

  Мільйони людей постраждали від радіації. Виведена з господарського обігу частина території України під назвою «зона відчуження» – це сільськогосподарські землі, лісові масиви та водоймища. Зона відчуження охоплює 2712 кв. км.  Це наша зона Національної трагедії. 

    Скільки б не пройшло часу все одно чорнобильський біль чорною гіркотою осідає в душах українців. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Врятований світ – найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. 

Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи у людській історії не повторився Чорнобиль.