Вічна магія класики

Сьогоднішня добірка творів класичної літератури (можливо, трохи призабутих) нагадає вам. що класика саме тому і залишається актуальною, що не втрачає здатності розкриватися щоразу по-новому. Перечитавши відомий твір уже в більш дорослому віці, відкриваєш у ньому нові сенси і глибини.  Вишукана, моторошна, захоплива чи абсурдна - обирайте стиль собі до смаку й занурюйтесь!

Іван Франко. Украдене щастя.

Твори Івана Франка справедливо мають стояти поруч з “Кобзарем”. Читати твори Франка можна у будь-якому настрої дорослим і дітям. П’єса “Украдене щастя” написана на основі народної “Пісні про шандаря” та наскрізь пронизана фольклором.

Три персонажі, три різні долі й украдене щастя. Важкі умови життя й нестача землі при владі Австро-Угорщини породили справжнє “галицьке пекло”, в якому Анна, Микола й Михайло зрештою втратили усе, що мали. Будь-яка надія на щасливе життя згасла серед зрад, вбивств та ворожнечі. Варто читати з погляду сучасної людини та знаходити для себе нові сенси любити: сім’ю, свою землю, історію.

Франц Кафка. Перевтілення.

Напевно, кожен пам’ятає сумну історію Грегора Замзи, описану Кафкою - як звичайний комівояжер перетворився на бридку величезну комаху і раптом став усім непотрібний. Кафка з безпристрастною прискіпливістю, вартою пера натураліста, описує перевтілення Замзи. А разом із перевтіленням змінюється і ставлення його рідних, для яких він був єдиним годувальником, однак раптом став тягарем, ще й далеко не найприємнішим. Спочатку вони намагаються не помічати того, що сталося, однак з часом ставляться до Грегора все холодніше і все з більшою огидою.

Можна вважати «Перевтілення» фантастичним твором, адже хіба хтось колись чув, аби людина перетворилася на комаху за одну ніч? Але в той же час, це більше трагедія «непотрібних» людей, хворих, з інвалідністю, стареньких. Коли вони раптово стають зайвими у своїй родині і суспільстві, до них ставляться, як до чогось бридкого і неприйнятного, хоча тільки-но вчора запобігали, аби щось для себе отримати. І хай ця історія написана уже давно, вона й сьогодні не менш актуальна.

Майк Йогансен. Вибрані твори. 

Майк Йогансен, прозаїк доби Розстріляного відродження й одного із засновників ВАПЛІТЕ, зберігав у своїй творчості незмінну індивідуальність, часто вдавався до експериментів, які можемо спостерігати і в прозі, і в поезії, а часто - у поєднанні їх в межах одного тексту. Йогансена вважають не лише талановитим письменником, а й перекладачем, літературознавцем, роботи якого актуальні й донині.

До збірки увійшла «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» - абсурдна і химерна книга з картонними персонажами. І, так, картонними персонажів називає сам автор і закликає не сприймати їх серйозно, адже вони вигадані. Персонажі в романі потрібні, щоб передати всю мальовничість і насиченість ландшафтів.

Це іронічна історія про подорож, в якій харків'яни обов'язково впізнають описані місцини від Змійова і далі на південь долинами та кручами Дінця. Проте тут вас не чекає легка прогулянка рівною доріжкою з пункту А до пункту Б. Це подорож пагорбами, плутаними тропами, складними маршрутами, але на химерному шляху ви обов’язково зустрінете багато чого цікавого.

Вільям Шекспір. Король Лір.

Можливо знайдуться читачі, які не до кінця осягнули велич Шекспіра й не прочитали одну з найкращих його трагедій, нагадаємо її сюжет. 

Король Лір утомлюється від влади й вирішує передати її трьом дочкам за умови, якщо вони розкажуть, як люблять батька. Дві з них брешуть і підлещуються, а третя – Корделія – чесно промовляє, що любить Ліра, але ще половину серця береже для майбутнього чоловіка. За це король позбавляє молодшу доньку спадку. Далі буде багато політичних інтриг, зрад, каліцтв і вбивств. Але кожен твір Шекспіра – джерело для інтерпретацій.  

Віктор Домонтович. Доктор Серафікус.

Це витончений психолого-філософський твір з елементами автобіографії, написаний 1929 року. Історія відзначається своєю глибиною та неординарною інтерпретацією кохання. Складний світ особистості головного героя Василя Хрисанфовича Комахи переплітається з пошуком власного місця у світі. Соціальні зв'язки обтяжують Серафікуса, але і брак спілкування приносить йому тільки страждання.

Автор звертає увагу читача на тему самотності та віддаленості, які є невіддільними компонентами життєвого шляху Комахи. Відлюдкуватий інтелектуал переживає внутрішній конфлікт між раціоналізмом і емоційністю, він намагається усвідомити власне «Я», свою ідентичність в умовах заплутаних стосунків і суспільних очікувань. Серафікус занурений у думки, він не прагне слави чи визнання, йому цікаве глибинне розуміння істини, що лежить за межами звичайного існування. Це і віддаляє Комаху від реальності, де ідентифікація індивідуальності стає викликом для звичних норм і стандартів.

Шолом-Алейхем. Тев'є-молочник.

Перш ніж поговорити про книгу, не зайвим буде трохи розповісти й про самого автора. Шолом-Алейхем - відомий єврейський письменник та драматург, один із основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш. Він народився в місті Переяславі Київської області й основну частину свого життя прожив в Україні. І більшість подій, про які пише Шолом-Алейхем, відбуваються саме тут. Втім, українські міста та їхнє населення у його творах відіграють скоріше роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейської громади.

Шолом-Алейхем називав Тев’є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів: він шляхетний і простакуватий, побожний і сповнений протиріч, розуміє людей, відчуває красу природи й ніколи не йде проти совісті. 

Шолом Алейхем побудував свою книгу, як збірку листів, написаних молочаром Тев‘є. В цих листах він розповідає про своє життя впродовж 20 років. Тев’є - батько великої родини. Бог дав йому дружину та сімох доньок. Життя Тев’є не таке вже легке і безхмарне, та він сприймає все дане Богом з особливою філософією. Мабуть ця вроджена мудрість і допомагає йому долати всі випробування.

Доля родини Тев'є ілюструє історію і звичаї єврейського народу. Мова героя приправлена народною мудрістю, афоризмами і мораллю Старого Завіту, а ще добірним єврейським гумором.

Оскар Уайльд. Портрет Доріана Грея.

Єдиний роман Оскара Уайльда, який виявився найуспішнішим твором автора, екранізувався у різних країнах світу майже тридцять разів. Написаний і вперше виданий 1890 року.

Доріан Грей, чарівної краси юнак, бажаючи лишатися вічно молодим і не загубити своєї вроди, платить дуже високу ціну. Він продає свою душу. Портрет, написаний талановитим художником, бере на себе всі вади і гріхи свого власника. 

Але усвідомлення всього скоєного приходить Доріану не скоро і за все доводиться платити. 

Твір точно показує моральний занепад та примушує замислитися як над життям взагалі, так і над життям окремої людини, у романі багато філософських висновків та афоризмів.

Продовжуємо читати класику, вона дійсно вічна!