"Ім'я в історії: Закревському М.В. - 115"

    Закревський Микола Васильович — відомий історик і фольклорист, дійсний член Мос­ковського археологічного товариства, автор фундаментальної історичної праці «Опис Києва», «Словаря малороссійских ідіомов». Історичні, фольклористичні, мовознавчі праці його, присвячені Україні і побачили світ через тридцять років після того, як він покинув рідну землю. Це стало переконливим свідченням його синівської любові до сво­го народу.

   Микола Закревський народився 21 червня 1805 року в Києві. Навчався у Вищій київській гімназії, у 1829 році вступив на юридичний факуль­тет Дерптського університету, однак через складне матеріа­льне становище йому довелося залишити університет. З 1831 року він працює викладачем Вейсенштейнського училища, а потім Ревельської гімназії в Таллінні. З 1859 року жив у Москві, працював помічни­ком бібліотекаря в Рум’янцевському музеї.

   Ще викладаючи в гімназії, М. Закревський почав писати історію Києва. У Ревелі опублікував «Нарис історії міста Києва» (1836), у Москві — «Літопис і опис м. Києва» (1858); останній із значними доповненнями перевидано під назвою «Опис Києва» (1868). Ця фун­даментальна праця вийшла в Москві на кошти Московського архео­логічного товариства. За неї М. Закревському було присуджено Уваровську премію.

   У праці зібрано багатий фактичний матеріал з історії Києва, по­чинаючи з найдавніших часів, вміщено історичні, археологічні, то­пографічні та статистичні відомості. Вчені вважають, що в «Описі Києва» маємо своєрідну кодифікацію документального матеріалу з історичного опису давнього міста Києва. Публікація М. Закревського викликала великий інтерес у дослідників, на неї звернули увагу М. Костомаров, М. Максимович, І. Срезневський, В. Іконніков. Своїм дослідженням історії Києва вчений зробив вагомий внесок у справу вивчення багатовікової історії міста.

   М. Закревський працював і в галузі української етнографії, випу­стив збірку «Старосвітский бандуриста», у якій подав українські піс­ні, думи, приказки, прислів’я, загадки, дібрані переважно з друкованих джерел: Етнографи вважають цю роботу 60-х роках XIX століття ваго­мим надбанням етнографічної науки.

   Найвідоміша лексикографічна праця вченого — «Словарь мало­россійских ідіомов» — вийшла друком як третя книга «Старосвітского бандуристи». Словник містить понад 11 тис. реєстрових слів, зібраних за творами старої та нової української літератури. Це видання залишило помітний слід в історії української лексикографії XIX століття.

    Вчені — сучасники Миколи Закревського вважали, що «Словарь малороссійских ідіомов, незважаючи на деякі хиби, є працею не тільки не зайвою, але навіть дуже й дуже корисною.
      Помер Микола Васильович Закревський 2 серпня 1871 року.