На псевдо «Динамо»


Льоша поки не поставив прапор над терміналом – не поступився. В цей момент снайпер поцілив синові в ногу 03
"Війна знімає з чоловіка всю шкаралупу й показує тебе повністю, який ти є — сміливий чи боягуз, надійний чи ні, друг чи зрадник. Війна знімає відчуття якоїсь недомовленості."
(Олексій Дурмасенко. 
Доброволець. Воїн. Захисник. Кіборг).

   Йому було всього 25. 
   Народився Олексій у Києві. Простий хлопець із сусіднього двору став прикладом визначної самопожертви в ім’я свободи своєї Вітчизни, свободи свого народу.
  Олексій Дурмасенко за фахом був ландшафтним дизайнером. З початком Майдану він полишив престижну роботу в Москві і повернувся до Києва, брав активну участь у Революції Гідності. 
   Коли ж почалася війна, теж не зміг стояти осторонь - поїхав добровольцем на Донбас. Став стрільцем 93-ї окремої механізованої бригади. Разом з підрозділом стояв у Пісках. Потім два з половиною тижні перебував із побратимами на ротації в Донецькому аеропорту. 
   В аеропорту Олексій не раз і не двічі ризикував життям. Найбільше - коли з двома побратимами перебував на прицілі ворожого снайпера, здійснюючи вилазку на дах нового терміналу, аби встановити в полі зору терористів синьо-жовтий прапор. На той час на старому терміналі вже висів прапор так званої «Новоросії». Український стяг мав замайоріти вище. «Ми подумали, що було б добре, якби ці потвори бачили його щоранку, прокидаючись у своїй казармі навпроти», - розповідав Дурмасенко.
  Хлопці три доби просились у командира вивісити той прапор… І хоча це було дуже ризиковано, під самим носом (без перебільшення) у ворога, хлопці отримали "добро". "Здається це було  10-11 грудня... Аби хто бачив їх щасливі очі після повернення. Аби хто чув як скаженіла сєпарня коли “проснулась” і побачила що проспали. По тому прапору стріляли навіть з танка…”, - згадують побратими. 
   А вже наступного дня один з бійців, Андрій Горбань, був тяжко поранений, і через декілька годин після поранення помер. Другий боєць, командир взводу 79-ї десантно-штурмової бригади молодший лейтенант Микола Гуцаленко, помер внаслідок поранення у голову, отриманого під Авдіївкою 21 лютого 2017 року.
   А Олексій Дурмасенко загинув 29 грудня 2014-го у Пісках. Він прийшов провідати своїх побратимів, коли на блокпост напала бойовики. "Динамо" кинувся у бій без бронежилета і загинув на місці.
Книга пам'яті загиблих  Похований Олексій в Києві на Лісовому цвинтарі. Його могила знаходиться на Алеї Слави, де вічно спочивають всі загиблі воїни-захисники України.

Вічна пам’ять Герою!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Веймар: місто Гете і Шиллера"

"Мир на землі - це щастя і любов".

7 жовтня - Всесвітній день усмішки