"Нові імена книжкової країни"

  "Все буде добре" - це захоплююча історія від Анастасії Нікуліної та Олега Бакуліна. Історія  заплутана, дивна, вона про те, якою  непередбаченою може бути наша доля , як важко знайти свій шлях, як бути щасливим і що робити або не робити, коли ти геть заплутався? Головними героями книги є четверо друзів: красуня та звабниця Марічка, тиха та чуттєва Катя, запальний та харизматичний Антон й, нарешті, успішний та самотній Сашко. Вони знають один одного з дитинства. Що їх пов'язує у дорослому житті? Які пригоди на них чекають? Читачів  здивувує  кінець цієї історії.  Тішить той факт, що це сучасна українська література. Рідна та зрозуміла. Герої - справжні люди зі своїми недоліками та помилками.  Дія роману майже весь час відбувається в Україні. А проблеми, що підіймаються у книзі не далекі від реального життя.

  «Новини»  - це першокласний трилер  харківського  журналіста Андрія Войніцького   і точно           вивірена       психологічна

оповідь про те, як життя, що так багато обіцяло спочатку, може розбитися на друзки…    «Але ж це Харків, дитинко…» — каже собі герой цієї неординарної книги. Рідко можна відчути таку напругу, як у дебютному романі Андрія Войніцького, такий болісний саспенс, такі стрімкі й неочікувані повороти сюжету.  Книга досліджує  темну сторону життя Харкова 2000-х років, з його злочинцями, наркотиками, повіями, «мажорами.  Але ця книга не лише про Харків, події описані у книзі могли трапитися у будь-якому місті України 2000-х років.

    В  детективі "Білий попіл" Ілларіона      Павлюка   приватному детективу Тарасу Білому замовляють розслідувати вбивство панночки. Обвинувачують такого собі семінариста Хому Брута, й справа ніби геть зрозуміла... 

Втім, хутір, де сталося вбивство, приховує таємницю. І ця таємниця — страшніша за всі оповідки про панночку, яка встала з гробу. «Білий попіл» — це надзвичайно цікавий, атмосферний та водночас динамічний трилер у стилі нуар. У ньому повно загадок, що їх до останнього кортить розкрити. Особливість роману в тому, що кожна таємниця врешті-решт матиме не одне, а відразу два трактування — логічне і містичне. Тому, залежно від світосприйняття читача, роман стає чи то детективним трилером, чи то містичним. 

 "Люди в гніздах" Олега Коцарева. У кожній родині є легенди, що незмінно переповідаються з покоління в

покоління, мов складова таємничого ритуалу.  Читач неодмінно захопиться   напіввигаданими гротескними історіями двох родів - Устименко і Глова. Сюжетна канва роману  розпочинається зі смерті  двох   головних героїв. Але  це тільки зав’язка тому що автор  додає ще добрих два десятки персонажів замість двох вояків, посаджених на палю, що ніби з висоти свого «лету» наглядають за пустотливими нащадками. А діти ж насправді не такі вже й пустотливі, як просто бунтівливі й ексцентричні у своєму бажанні бути щасливими й коханими.

  "Коли квітне сакура" Володимира Коваля.  Нечасто українські письменники можуть собі дозволити такий ризик – писати  про те, що нашій українській свідомості чуже та видається незрозумілим. Азійська культура вельми цікава та насичена, але далека від нас та майже нами українцями не вивчається. Давним-давно жив собі в Японії юнак на ім’я Котаро Норінага, навчався, грав на флейті й писав вірші. Одного разу він почув, що в далекій провінції живе юна красуня Ханако Мінамото, про чию вроду ходять легенди. Щовесни дівчина чекає, коли в неї на подвір’ї розквітне сакура, віщуючи кохання. От тільки свою руку й серце Ханако воліє віддати справжньому самураю. І тоді Котаро вирішив стати таким, яким хоче його бачити красуня. Але дорога самурая довга й непроста, й поки Котаро віддавав усі сили тренуванню, над Японією нависла загроза монгольської навали. Кохання до жінки здатне перетворити слабкого юнака на мужнього чоловіка, а любов до батьківщини — на безсмертного героя. Що ж обере Котаро? Чи розквітне нарешті сакура на подвір’ї Ханако Мінамото?