"Яке прекрасне рідне слово! Воно — не світ, а всі світи"

      

     Мова – це скарбниця духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці і творчості багатьох поколінь. У її глибинах – філософський розум, витончений естетичний смак, поетичність, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів людських почуттів і явищ природи. 

Однією із мелодійніших мов у світі визнана українська мова. І найбільше її милозвучність відчувається у поетичному слові.

       Гнівно-журливі твори Шевченка, і революційні рядки Франка, і сентиментальні строфи Лесі Українки, і музичні вірші Тичини, сонети Рильського, пісні Малишка, містичні образи Богдана-Ігоря Антонича та чудові поезії Тані-Марії Литвинюк... Поезія – це наче алхімія слів, яка народжує нові образи і нові сенси.