"Ім'я в історії: Григорович-Барському В. - 320"

     Василь Григорович-Барський — видатний український мандрі­вник, письменник, дослідник історії, археології, етнографії. Він народився 12 січня 1701 року у сі­м’ї київського купця. У 1715—23 роках навчався в Києво-Могилянській академії. У 1723 році почав подорожувати світами: пішки дістався Будапешта, Відня і Рима, відвідав багато міст Італії, обійшов увесь Балканський півострів, був на островах Егейського моря, жив на Кі­прі, в Палестині, на Синаї, у Єгипті, вчителював у Сирії та на о. Хіос, укладав для греків латинську граматику на о. Патмос. Під час своїх мандрів, спостерігаючи за життям та звичаями інших народів, Григорович-Барський постійно вів нотатки, названі «Пешеходца Василия Барского путешественика по Святым местами», які містять бага­то пізнавальної інформації. 

     Описи письменника-прочанина, ілюстровані 150 власними ма­люнками, характеризуються детальністю, точністю. У них автор розкривається водночас і як романтик, першовідкривач нового сві­ту, і як реаліст-прагматик, що прагне бути корисним людям. З останньої своєї мандрівки дослідник повернувся до Києва 1747 року — у рік своєї смерті. 

     Василя Григоровича-Барського вважають, у певному розумін­ні, зачинателем новітніх українських і загалом східнослов’янських наукових студій з географії, археології, етнографії, історії церкви. Ці описи цікаві й сьогодні. У них стверджується невичерпність можливостей людини, могутність її розуму. Письменник намага­ється переосмислити моральні християнські цінності під кутом зору нових для того часу уявлень про природу і людську гідність. 

     В. Григорович-Барський обстоює ідею взаєморозуміння народів, показує, шо спроби підкорення країн і народів призводять до кро­вопролить. Його манеру спостереження визначає критичне став­лення до баченого і чутого. Чільне місце в нотатках посідає автобіографічний елемент. 

     Рукопис дорожніх нотаток Василя Григоровича-Барського напи­сано у яскравій, образній формі. Він набув широкого розголосу, до­вгий час поширювався в списках і був виданий окремою книжкою лише в 1778 році. Книга, яка протягом 1778—1819 роках витримала шість друкованих видань, відіграла велику просвітницьку роль. Вона знач­но розширила уявлення українців про світ, стала етапною віхою в розвитку автобіографічного жанру на східнослов’янському літературному ґрунті.

     Помер Василь Григорович-Барський 18 жовтня 1747 році у Києві.