"Творчість і його Місто: В.Підмогильному - 120"

     В. Підмогильний - один із найінтелігентніших і найтонших українських письменників із доброю літературною школою. Тобто це був продовжувач того річища української літератури, що його репрезентували М. Коцюбинський, Л. Українка, В. Винниченко.
       Валер'ян Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплі на Катеринославщині. З 1910 по 1918 роках вчився Катеринославському Першому реальному училищі. Того ж року вступив на математичний факультет Катеринославського університету, де пробув до 1919 року. Навчання справді полишив і взимку 1919-го перейшов до відділу народної освіти, де працював секретарем секції художньої пропаганди. Одночасно вчителював - викладав математику. В 1920 році був відряджений до Павлограда у відділ народної освіти, де пробув до половини 1921 року. Звідси переїхав до Києва, працював близько двох місяців бібліографом у Книжковій палаті, потім перебрався до Ворзеля, де викладав у школі українську мову й політосвіту. У 1923 році із Ворзеля перевівся знову до Києва, до 3-ї Залізничної школи. Але до педагогічної діяльності письменник, очевидно, покликання не мав.

     В. Підмогильний заявив про себе як письменник у вельми ранньому віці. Перша його книжка, власне, книжечка під голосною назвою "Твори, том 1", позначена на титулі двома роками - 1919 і 1920, а самі оповідання цієї цікавої публікації підписані 1917 і 1918 роками - письменникові тоді було 16-17 років. Окремими виданнями вийшло 9 книг письменника, крім перекладів. 
     У 1927 році письменник завершує роман "Місто", який друкує наступного року в Харкові. Роман має успіх, "Книгоспілка" відразу ж його перевидає у 1929 році.
    8 грудня 1934 року в будинку творчості Заньки під Харковом  письменника заарештовують, судять разом з іншими і засиляють на Соловки. Навіть у тюремній камері В. Підмогильний, цей великий трудівник, не полишає літературної праці. Збереглися згадані вище його листи із Соловків до дружини Чернявський Катерини Іванівни, які дають змогу зазирнути в його творчу лабораторію тієї пори. Він багато читає, вивчає англійську мову і перекладає.
     Валер'ян Підмогильний помер 19 грудня 1941 році. Реабілітован у 1956 році. На Байковому кладовищі Києва є могила сім'ї Підмогильних.