"Ні! я жива! Я буду вічно жити"



   
     Леся Українка (Косач Лариса Петрівна) - видатна поетеса, драматург, прозаїк, літературний критик, публіцист, перекладач, фольклорист, громадський діяч. Народилася 25 лютого 1871 року у м. Новоград-Волинському на Житомирщині в родині українських інтелігентів. Захворівши на туберкульоз кісток, Леся не змогла відвідувати школу, але завдяки самоосвіті та сприянню родини здобула різносторонні та глибокі знання. Перші поетичні спроби Лесі Українки з'явилися 1884 році на сторінках львівського часопису "Зоря" ("Конвалія", "Сафо"), пізніше вони увійшли до збірки "На крилах пісень" (1893), що принесла авторці популярність і визнання критики.
        Ще з більшою силою зазвучав поетичний голос Лесі Українки з виходом її наступних збірок "Думи і мрії" (1899) та "Відгуки" (1902).
   Від кінця 80-х років молода письменниця живе переважно у Києві, бере активну участь у роботі молодіжного літературного гуртка "Плеяда".  Працювала вона над перекладами творів Тургенева, Міцкевича, Гомера; зверталася і до Шекспіра, Данте, Байрона та інших класиків світової літератури.
      З 1893 року письменниця перебувала під таємним наглядом поліції. Першу російську революцію співачка "Досвітніх вогнів" зустріла захоплено. Леся мріяла їй прислужитись, вболівала за її успіх ("Пісні про волю", "Мріє, не зрадь!"). Вона вірила "в правду свого ідеалу", у краще майбутнє народу.
  Леся Українка залишила багату і різноманітну творчу спадщину. Вона - автор художніх творів, у яких органічно поєднались громадянські почуття вірної дочки народу та її особисті переживання. 
     Неоромантик за типом світовідчуття (у ліриці та драматургії), Леся Українка була водночас автором ґрунтових літературно-критичних статей. 
   У розквіті творчих сил, на 42-му році життя, обірвався стрімкий шлях Лесі Українки. Померла Леся Українка 1 серпня 1913 році в грузинському містечку Сурамі, похована на Байковому цвинтарі у Києві.
    До 150-річчя від дня народження Лесі Українки бібліотека підготувала виставку літературного портрету  "Ні! я жива! Я буду вічно жити", яка буде цікава для усіх шанувальників творчості видатної української письменниці та поетеси.


          

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Веймар: місто Гете і Шиллера"

"Мир на землі - це щастя і любов".

7 жовтня - Всесвітній день усмішки