"Вчені України: Верхратському І.Г. - 175"

Верхратський Іван Григорович (псевдоніми Гороховський, Лосун, Подоляк, Щипавка) — автор багатотомного Словника природничо-наукової термінології (6 випус­ків), який грунтується на українській лексиці. Ця титанічна праця мала великий вплив на унормування наукової мови в Україні, на вироблення української наукової термінології. 
Іван Верхратський народився 24 квітня 1846 року в с. Більче-Золоте (тепер Терно­пільська обл.). Закінчив гімназію (1865) та природниче відділен­ня філософського факультету Львівського університету (1868). Відтоді і до виходу на пенсію  працював учителем природо­знавства в різних гімназіях Галичини. Почесний і дійсний член Нау­кового товариства імені Т.Г. Шевченка.
Іван Верхратський був надзвичайно енергійною і працьовитою людиною. Його цікавили різноманітні галузі знання, зокрема при­родознавство, мінералогія, мовознавство. Він залишив по собі бага­ту наукову, літературну й публіцистичну спадщину. Гербарії, колекції різних комах, що належали І. Верхратському, згодом стали основою для створення природничого музею у Львові. Діалектологічні мате­ріали: «Про говір галицьких лемків»,  «Про говір батюків» дослідники й досі активно використовують для вивчення га­лицьких і закарпатських діалектів. Вчений гостро виступав проти намагання москвофілів заперечити самостійність української мови та підмінити її своїм штучним «язичієм», активно втручався в процеси української літературної мови.

                          

   

Природознавчі, мовознавчі й літературно-публіцистичні праці вченого є потужним джерелом для сучасних досліджень. Він напи­сав низку перших україномовних підручників із ботаніки, зоології, мінералогії, заклав основи української наукової природничої тер­мінології, збираючи та впорядковуючи її до кінця свого життя.

Як авторитетний вчений давав численні консультації вчителям і дослідникам щодо вживання чи перекладу українською мовою різ­них термінів. Був першим головою математично-природничо-лікарської секції Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка.
І. Верхратський — один із перших, задовго до класика антропо­логії Ф. Вовка, звернув увагу на психосоматологічну проблематику. У 1897 році у Львові з’явилася його книга «Соматольогія», в якій він розвиває ідею цілісності людського організму, єдності духовних і ті­лесних первин у житті людини. Вчений звертає увагу на проблеми соціальної гігієни з тим, аби виробити засади подовження тривалос­ті життя, згармонізувати його з внутрішніми та зовнішніми чинни­ками. Свої роздуми І. Верхратський підсумовує висновком: «Жий умірено, хорони закон Божий в твоїм серцю!» Цим підтверджується істина, що регулятивами здорового способу людського життя висту­пають вищі духовні вартості.

Помер Іван Григорович Верхратський 29 листопада 1919 році у Львові.
Вчений має великі заслуги перед природничими науками, мовознавством і розвитком шкільної справи в Україні.