"Вражаючий світ: Скульптури"

У   часи   античності  коли  краса  найвищим  мірилом   цінності  твору  художника  скульптура  досягла  надзвичайного  розвитку.  У  5- 4  століттях  до  нашої ери в  Афінах  працювали  великі  скульптури  Фідій  Мірон  и  Поліклет.  Найчастіше  ці   майстри  зображували  богів і героїв  давньогрецьких  міфів.  На   щастя,  значна  частина  їх них  робіт  дійшла  до  нас  у  римських  копіях.  Фідій  найвидатніший  зі  скульпторів  того часу,  керував  створенням  скульптурного  оздоблення  Парфенона  -  храму  в Афінах, присвяченого  богині-покровительці  цього грецького  міста. Він  висік  також  грандіозні  статуї  Афіни-Войовниці, Зевса Олімпійського  та   Афіни-Діви. 

В  епоху  середньовіччя  скульптура  набула іншого  значення.  Її  творці  прагнули  втілити  у  своїх  творах  не  ідеал краси, а  високі почуття - страждання, віру, самовіддану любов до Бога. Простори  готичних  храмів  були  густо  "заселені"  скульптурними  зображеннями:  величними, скорботними,  а часом  -  гротескними. 

У роботах  Мікеланджело  Буонарроті (1475-1564) злились  воєдино  пристрасть, неповторна  сила й  насиченість  образив  -  усе  те,  що  будо  властиве  художникам  епохи  Відродження. 1504 році він закінчив роботу над знаменитою статуєю "Давид", яка стала пластичним гімном людині, її духовній міці, мужності та красі.

                             

Світська й церковна скульптура 17 століття відзначалась надзвичайною виразністю й була сповнена стрімкого руху. Особливо яскраво це виявилося у творчості і італійського скульптора Лоренцо Берніні (1598 - 1680). У своїх роботах, таких як рельєф "Вознесіння Богоматері", статуях "Святий Лонгін", "Святий Ієронім", "Екстаз св. Терези", Берніні схвильовано розповідає про страждання і подвиги святих.

В епоху класицизму скульптори повертаються до античних зразків - але не грецьких, а римських, більш холодних і важких.

 Постійний "перегул" з античністю відбувається в творах таких відомих скульпторів 18 століття, як французи Ж.Гудон і М.Фальконе, італієць А.Канова, данець Б.Торвальдсен.

ДАЛІ БУДЕ...