«Талант світового виміру»
Михайло Булгаков – письменник з незвичайною долею. Основна частина його літературної спадщини стала відома читачам світу лише за чверть століття після його смерті. А роман «Майстер та Маргарита» приніс Булгакову світову славу.Михайло Опанасович Булгаков народився у Києві 15 травня 1891 року. Його батько, Опанас Іванович, викладав історію західних віросповідань у духовній академії. Варвара Михайлівна, його мати, присвятила себе вихованню семи дітей. Сім’я виховала у майбутньому письменникові повагу до людей, працелюбність і любов до мистецтва.
В дитинстві та юності Михайло захоплювався архітектурою, класичною музикою і драматургією. Свої акторські здібності він проявив у домашніх театральних постановах. Квартира Булгакових містилась на Андріївському узвозі, саме вона стала прообразом будинку Турбіних у романі «Біла гвардія». Зараз в цьому будинку Андріївському узвозі, 13А знаходиться меморіальний дім музей Михайла Булгакова.
Закінчивши гімназію, Михайло вступив до Київського університету на медичний факультет, який закінчив у 1916 році. Тоді його першою дружиною стала Тетяна Лаппа. Після навчання Булгаков працював лікарем, в тому числі у військових шпиталях. До того, як оселитися в 1921 році у Москві, майбутній письменник деякий час жив на Кавказі, де почав писати перші п’єси. Серед його ранніх творів звертають на себе увагу «Записки юного лікаря» (1925), «Дияволіада» (1924), «Фатальні яйця» (1924), «Собаче серце» (1925).
Багато років життя Булгакова було пов’язане з Московським художнім театром. У другій половині 20-х роках з’являються такі витвори, як роман «Біла гвардія» та п’єси «Дні Турбіних» і «Біг». У 1923 році Булгакова було прийнято до Всеросійської спілки письменників. У 1924 році він одружився вдруге – з Любов’ю Білозерською. Стосунки письменника з радянською владою складалися непростими. Його постійно переслідували, а згодом навіть заборонили п’єси.
Зважаючи на це основною темою творчості письменника у 30-х роках стала проблема митця та влади. Апофеозом останнього періоду життя Булгакова став роман «Майстер та Маргарита», що розповідає про свободу, духовність, незалежність творчості, силу людського духу. Тривале протистояння з владою значно погіршило здоров’я письменника. Михайло Булгаков помер 10 травня 1940 року у Москві і похований на Новодівочому цвінтарі. У спадщині М. Булгакова залишається ще багато нерозгаданих таємниць. Філософська насиченість його творів змушує замислитися над питаннями сенсу буття, ролі мистецтва, місця особистості у всесвіті.
Михайло Булгаков – письменник з незвичайною долею. Основна частина його літературної спадщини стала відома читачам світу лише за чверть століття після його смерті. А роман «Майстер та Маргарита» приніс Булгакову світову славу.
Михайло Опанасович Булгаков народився у Києві 15 травня 1891 року. Його батько, Опанас Іванович, викладав історію західних віросповідань у духовній академії. Варвара Михайлівна, його мати, присвятила себе вихованню семи дітей. Сім’я виховала у майбутньому письменникові повагу до людей, працелюбність і любов до мистецтва.
В дитинстві та юності Михайло захоплювався архітектурою, класичною музикою і драматургією. Свої акторські здібності він проявив у домашніх театральних постановах. Квартира Булгакових містилась на Андріївському узвозі, саме вона стала прообразом будинку Турбіних у романі «Біла гвардія». Зараз в цьому будинку Андріївському узвозі, 13А знаходиться меморіальний дім музей Михайла Булгакова.
Закінчивши гімназію, Михайло вступив до Київського університету на медичний факультет, який закінчив у 1916 році. Тоді його першою дружиною стала Тетяна Лаппа. Після навчання Булгаков працював лікарем, в тому числі у військових шпиталях. До того, як оселитися в 1921 році у Москві, майбутній письменник деякий час жив на Кавказі, де почав писати перші п’єси. Серед його ранніх творів звертають на себе увагу «Записки юного лікаря» (1925), «Дияволіада» (1924), «Фатальні яйця» (1924), «Собаче серце» (1925).
Багато років життя Булгакова було пов’язане з Московським художнім театром. У другій половині 20-х роках з’являються такі витвори, як роман «Біла гвардія» та п’єси «Дні Турбіних» і «Біг». У 1923 році Булгакова було прийнято до Всеросійської спілки письменників.
У 1924 році він одружився вдруге – з Любов’ю Білозерською. Стосунки письменника з радянською владою складалися непростими. Його постійно переслідували, а згодом навіть заборонили п’єси.
Зважаючи на це основною темою творчості письменника у 30-х роках стала проблема митця та влади. Апофеозом останнього періоду життя Булгакова став роман «Майстер та Маргарита», що розповідає про свободу, духовність, незалежність творчості, силу людського духу.
Тривале протистояння з владою значно погіршило здоров’я письменника. Михайло Булгаков помер 10 травня 1940 року у Москві і похований на Новодівочому цвінтарі.
У спадщині М. Булгакова залишається ще багато нерозгаданих таємниць. Філософська насиченість його творів змушує замислитися над питаннями сенсу буття, ролі мистецтва, місця особистості у всесвіті.
Коментарі
Дописати коментар