"Життя та творчість: В.Чухлібу - 80"


Як пише у своїх спогадах Юрій Збанацький, було це в роки Другої світової війни. Одного разу до партизанського загону прибули новенькі, чоловік та жінка, учителі з придеснянського села. У жінки за плечима була торбина, а в ній маленький хлопчик. Круглими чорними очима стривожено і зацікавлено дивився дволітній Василько навколо себе. Бійці полюбили ма­люка. Інколи, як випадала вільна хвилина, Юрій Оліферович брав хлопця на руки, вигукував, підкидав його вгору. Василькові ця гра дуже подобалась. «Не знав я тоді, — зізнався Ю. Збанацький, — що підкидаю вгору, вигойдую на руках майбутнього письменника». 
Народився Василь Васильович Чухліб 19 липня 1941 року на Чернігівщині. Середню школу закінчив місті Острі. Саме в цей час районна газета опублікува­ла перший вірш хлопця, а після закінчення школи його запросили на ро­боту до редакції цієї газети. Пропрацювавши там кілька років, юнак вступив до Київського педінституту і здобув диплом викладача мови і лі­тератури. Деякий час працював вчителем. 
Історія виходу у світ першої книжки молодого письменника дещо незвична. Сталося так, що на початку сімдесятих років газета «Правда» надрукувала декілька новел Василя Чухліба. Вони привернули увагу працівників редакції журналу «Малятко». Василю Васильовичу було за­пропоновано підготувати кілька оповідань для дітей. Згодом із творів, надрукованих у цьому журналі, склалася збірочка «Хто встає раніше». 
З того часу письменник потішив дітей не однією книжкою: «Безкозирка», «Тарасикова знахідка», «Чи далеко до осені», «Пісня то­ненької очеретини», «Пілотка лісових горіхів» та інші. 
Рішенням
 Міністерства України у справах преси та інформації і президії ради Спілки письменників України Василю Чухлібу присуджено премію імені Лесі Українки за збірки опо­відань і казок «Олень на тому березі» (1987), «Куди летить рибалочка» (1991) та «Колискова для ведмедів» (1995).
Помер Василь Чухліб після важкої хвороби 20 листопада 1997 року та похований на батьківщині, в с. Соколівка на Чернігівщині. На місцевому кладовищі йому встановлено пам'ятник роботи скульптора М. Горлового. У м. Українка Обухівського р-ну (Київщина) на будинку, де довгий час проживав письменник встановлено меморіальну дошку.
Особистий архів В. Чухліба знаходиться в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Веймар: місто Гете і Шиллера"

"Мир на землі - це щастя і любов".

7 жовтня - Всесвітній день усмішки